Житомир

Проект «Альбом спогадів» Бердичівської міської центральної бібліотечної системи: кроки реалізації

Ми продовжуємо розповідь про переможців конкурсу підтримки проектів соціальної дії програми «Активні Громадяни»  для молоді у галузі міжкультурного діалогу і соціального розвитку. Нещодавно Британська Рада оголосила імена переможців. До списку щасливчиків потрапив проект «Альбом спогадів» Бердичівської міської ЦБС. Як відбувається його реалізація, що зроблено і що у планах – дізнавалися журналісти «Бердичівського погляду».

У грудні, відчувши смак перемоги і радість успіху, вони, не відкладаючи задумане у довгу шухляду, взялися за справу. Пройшло декілька засідань ініціативної групи, яка об’єднала працівників Бердичівської МЦБС, читачів, краєзнавців, представників єврейської громади і небайдужих жителів міста. Зацікавлені та активні учасники проекту – відомий бердичівський краєзнавець Анатолій Горобчук, депутат міської ради Володимир Левандовський, бібліотекар Ірина Касімова (Бердичівська МЦБС), завідувач філії № 3 Ірина Квятківська та куратор проекту – провідний методист Вікторія Сафронова. На черговій зустрічі вони роздивлялися фотографії і обмінювалися думками та ідеями.

Світлини зібрані звідусіль: їх надсилали рідні тутешніх жителів з інших куточків країни та з-за кордону, дарували бердичівляни Аркадій Глейзер, Галина Шулятицька, Михайло Аронович Ваншельбойм, Марина Стражник та інші мешканці міста. Кожний із натхненників задуму рухається у певному напрямку. Приїхавши свого часу до Бердичева з Донеччини, Вікторія Сафронова буквально закохалася в місто з його неповторною атмосферою, затишними двориками та своєрідною культурою, місто, яке не перестає дивувати і надихати, де шанують традиції і відкриті до нововведень. Проект, повідомила провідний методист, спрямований на «активізацію єврейської громади міста через спільну пошукову роботу над документами й фотографіями для створення «Альбому спогадів» та на актуалізацію поліетнічної історії Бердичева».  Ірина Квятківська – талановита особистість із тонким художнім смаком. Вона відповідає за дизайн сторінок та обкладинки і займається художнім оформленням великого альбому. Ірину Касімову, копіткого збирача інформації, друзі з повагою іменують «ходячою енциклопедією» – вона, без перебільшення,

знає все і про всіх. Пам’ять про людей різних поколінь зберігають світлини з сімейних архівів. Є фотографії дореволюційної доби і періоду від 1917-го до року початку Другої світової війни, а також післявоєнних років. З великої кількості матеріалу вже відібрано частину знімків для майбутнього альбому. Ірина Ібрагімівна веде розмову про господарку млина на фото – гарну і вишукану жінку та членів її родини. Дбайливо тримаючи в руці ще один знімок, розповідає про кожного:  «Хлопчик Міша Ваншельбойм на руках у матері в роки війни був врятований українською жінкою. Його старший брат загинув на фронті… Мама, батько і дві сестрички були розстріляні під час німецької окупації. Ось фото сім’ї Михайла Ароновича, надіслане його родичкою з Америки. Всі, хто на ньому зображені, розстріляні… Вижили тільки двоє…» Ми маємо пам’ятати про Голокост – жахливу сторінку історії, маємо вшановувати пам’ять його жертв… Таке неможливо забути…

Роздивляємося фотознімки 70-х років минулого століття. Клуб моржів,1973-й… Обличчя, спогади, імена: працівники заводу «Прогрес» – фотограф Михайло Корчемний,

чия дружина була двоюрідною сестрою Фрідріха Горенштейна, Давид Шпільт, який проживає в Німеччині, Леонід Кац із «Комсомольця»… Погляд привертає фотографія Льва Тартаковського – у минулому вчителя школи № 13, а згодом – багаторічного директора парку культури і відпочинку ім. Т. Г. Шевченка. За кожним знімком – доля людини і родини, зображення розповідають про старий Бердичів, коли у невеликих двориках говорили про те і про се й вели розмови через вулиці, вечірній променад бульваром та вихід у місто, тобто, в центр Бердичева… Постійний гість усіх зустрічей реалізаторів проекту – міський краєзнавець Анатолій Горобчук, чиї думки та поради, говорять бібліотекарі, – дуже цінні. На веб-сайті «Мій Бердичів» читаємо його публікацію: «Проект «Альбом пам’яті», ініціаторами якого виступили працівники міської Центральної бібліотечної системи, ставить за мету описати саме один із таких інгредієнтів – життя та діяльність єврейської громади Бердичева. Нині в Бердичеві проживає біля шести сотень осіб, які ототожнюють себе з цією древньою нацією. Але свого часу чисельність їх сягала небачених для тих часів величин – до 80 тисяч із поміж майже стотисячного населення міста.

Саме бердичівські євреї на початку XIX століття сформували це місто як важливий промисловий та економічний центр Волині. Неоціненним є їх внесок і в культурне життя як міста, так і краю…»

У планах, поділилася куратор проекту Вікторія Сафронова, – поступове доповнення «Альбому спогадів» фотографіями бердичівського єврейства різних часів, світлинами старого міста і портретами письменників, чиї долі пов’язані з Бердичевом. Усі, кому цікава ця ідея, можуть долучитися до участі в реалізації проекту – поділитися інформацією та фотоматеріалами. У другій половині березня бердичівлян чекає презентація «Альбому спогадів» у приміщенні центральної міської бібліотеки. Повірте, варто завітати, щоб заново відкрити для себе Бердичів, відчути подих історії, вдихнути самобутню атмосферу міста, перейнятися його яскравим колоритом  і здійснити уявну прогулянку різними куточками, без яких Бердичів у повній мірі не зрозуміти…

Читайте ще