У травні минулого року рішенням сесії Бердичівської міської ради створено комунальну установу «Бердичівський інклюзивно-ресурсний центр». За результатами конкурсного відбору на посаду директора була призначена логопед ЗДО №4 із 15-літнім досвідом роботи Людмили Верещак (її друга освіта – управління навчальними закладами), і в листопаді центр розпочав свою активну діяльність. Він сформований із метою охоплення дітей з особливими освітніми потребами віком від 2-х до 18-и років навчанням у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та інших закладах, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти, шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дітей, надання їм психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг і забезпечення системного кваліфікованого супроводу.
ІРЦ у Бердичеві: перші враження
Інклюзивно-ресурсний центр, який розташувався у приміщенні Центру реабілітації дітей-інвалідів, зустрів тишею та затишком. Був четвер – методичний день, і тому журналістам «Бердичівського погляду» випала можливість познайомитися і поспілкуватися з колективом,
а це – шість педагогічних працівників, і кожний – цікава особистість: директор Людмила Верещак, практичний психолог Наталя Ващук, вчителі-дефектологи Ольга Червінська і Тетяна Подольська та вчителі-логопеди Валентина Сінько і Леся Мазур.Це фахівці іззакладів дошкільної освіти, у центрі чекають на колег зі шкіл, адже є ще декілька вакантних посад. З міськими педагогами працівники ІРЦ зустрічаються постійно. «Лише протягом лютого пройшли три організаційно-настановчі наради для вчителів-логопедів ЗДО та практичних психологів дитячих садків і загальноосвітніх шкіл щодо проведення комплексної оцінки розвитку дитини, – повідомила Людмила Верещак: – Ми працюємо згідно Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженого Кабінетом Міністрів України». Тримаємо в руках пам’ятку-буклет комунальної установи «Бердичівський інклюзивно-ресурсний центр»: тут батьки дітей можуть знайти лаконічну і вичерпну інформацію. Основними завданнями центру є:
– проведення комплексної оцінки з метою визначення особливих освітніх потреб (ООП) дитини;
– надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з ООП;
– участь педагогічних працівників інклюзивно-ресурсного центру в командах психолого-педагогічного супроводу дитини;
– надання консультацій та взаємодія з педагогічними працівниками закладів освіти;
– надання консультативної і психологічної допомоги, проведення бесід із батьками (законними представниками) дітей з ООП з формування позитивної мотивації щодо розвитку таких дітей; – взаємодія з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, закладами освіти, закладами охорони здоров’я, закладами (установами) соціального захисту населення, службами у справах дітей, громадськими організаціями щодо надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з ООП, починаючи з раннього віку, в разі потреби із залученням відповідних спеціалістів.
На відміну від консультантів попередніх ПМПК (психолого-медико-педагогічних комісій), працівники інклюзивно-ресурсного центру більше часу приділяють саме роботі з дітьми, визначенню їх суто освітніх потреб, наданню психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг. Медичний діагноз ставлять у закладах охорони здоров’я.
До установи можуть звернутися батьки для здійснення комплексної оцінки дитини і визначення її особливих освітніх потреб. Йдеться про всіх дітей, які проживають у місті, а не тільки з порушенням розвитку чи інвалідністю. Закон України «Про освіту» визначив поняття особи з особливими освітніми потребами. Це «особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту». Тобто, до такої категорії можуть підпадати не тільки учні з інвалідністю, а й внутрішньо переміщені особи, діти-біженці та ті, котрі потребують додаткового і тимчасового захисту, особи, які здобувають спеціалізовану освіту та/або можуть прискорено опанувати зміст навчальних предметів, учні з особливими мовними освітніми потребами (наприклад, які здобувають загальну середню освіту мовами, що не належать до слов’янської групи) тощо. Інклюзивне навчання – тема, яка викликає чи не найбільше запитань. Директор Бердичівського інклюзивно-ресурсного центру Людмила Верещак пояснила, як здійснюється комплексна оцінка розвитку дитини.
Комплексна оцінка розвитку дитини орієнтує працівників ІРЦ на визначення оптимального освітнього маршруту для кожної дитини
Комплексну оцінку дитини працівники ІРЦ проводять за бажанням батьків і тільки із визначення її особливих освітніх потреб із формуванням відповідної програми розвитку та розробленням корекційних занять, які можуть бути не пов’язані з діагнозом або інвалідністю дитини. Вона відбувається індивідуально за такими напрямками: фізичний розвиток, освітня діяльність, мовленнєвий розвиток, емоційно-вольова сфера і когнітивна сфера. «Інклюзивно-ресурсний центр проводить комплексну оцінку не пізніше ніж протягом місяця з моменту подання письмової заяви батьків або законних представників дитини та/або її особистої заяви (для осіб віком від 16 до 18 років) і надання письмової згоди на обробку персональних даних дитини, – повідомила Людмила Верещак. – Ми визначаємо готовність дитини з особливими освітніми потребами до навчання, супроводжуємо її до 18-и років та підтримуємо зв’язок із навчальними закладами, проводимо просвітницьку діяльність із педагогами з питань інклюзивного навчання. Для дітей з особливими освітніми потребами має бути доступна дошкільна, шкільна, позашкільна,
професійно-технічна та вища освіта». Кожен працівник центру прописує у колонках висновку про комплексну оцінку свої поради і необхідні заходи на певний період. Визначаються їх обсяг і фахівці, відповідальні за проведення. «Ми не спираємося на діагноз, встановлений дитині, попри який вона має оволодіти програмою, – продовжує розмову Людмила Борисівна. – Ми не виносимо вирок, а надаємо рекомендації. Батьки мають самостійно прийняти рішення про форму навчання дитини та обраний заклад освіти. Якщо вона відвідує дитячий садок, про особливості її розвитку ми дізнаємося з психолого-педагогічної характеристики, якщо ж ні, – то зі слів рідних». Із батьками відбувається декілька зустрічей: перша – інформаційного характеру, де знайомлять зі списком документів, далі батьки займаються їх збором та складають заяву на проведення комплексної оцінки. Наступна зустріч – із дитиною у заздалегідь визначений час, зручний для рідних дитини і її режимних процесів. Первинний прийом батьків чи одного з них або законних представників дитини здійснюють директор ІРЦ або уповноважені ним працівники.
Вони визначають час і дату проведення комплексної оцінки і встановлюють наявність необхідних документів. Більш детальну інформацію про їх перелік можна дізнатися за телефоном: 4-25-45 чи завітати на вул. Луппова, 14. Адреса електронної пошти – berd_irc@ukr.net, працює ІРЦ щодня, крім суботи і неділі: з 8:30 до 17:30 (обідня перерва – з 13:00 до 14:00). Протягом неповних трьох тижнів: із 11 по 28-е лютого у центрі отримали 63 заяви на проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дітей.
Замальовки з життя інклюзивно-ресурсного центру
Інклюзивно-ресурсний центр планує свою роботу щотижня. І хоч четвер – методичний день, батькам не відмовляють у спілкуванні та консультаціях, якщо вони завітали саме в цей час. За згодою мам ми спостерігали з іншої кімнати, щоб не заважати процесу і не турбувати дітей. Фахівці пропонували маленькому бердичівлянину завдання на розвиток дрібної моторики, з пізнавальної сфери, на узагальнення та класифікацію понять тощо, створивши атмосферу довіри і доброзичливості. Вони враховують фізичний та емоційний стан дитини,
індивідуальні особливості її розвитку, вік та інше. Ледь малюк завередував – заспокоїли і підтримали лагідним словом. Питання – прості і зрозумілі: «Чим відрізняється? Де сховалося? Хто як говорить?» Головні інструменти – посмішка і тепле ставлення до дитини. Якщо юні відвідувачі центру мовчать, педагоги оцінюють їх рівень сприйняття та розуміння мови, їх емоційний настрій. Діти можуть відтворювати дії фахівців, повторювати та продовжувати тощо. Буває, що вони не йдуть на контакт, тоді педагоги співпрацюють із батьками, з якими також обговорюють різні питання: сформованість навичок самообслуговування, рівень соціальної адаптації дітей та інше. Логопеди Валентина Сінько і Леся Мазур робили масаж язика хлопчику, який почувався невимушено, і залюбки виконував різні вправи. Комплексну оцінку проводять у присутності батьків в ігровій формі. Згодом знайомлять із висновком. Фахівці дають поради і пропонують удома відображати на фотографіях та у відеозйомках, як спілкується дитина і проводить своє дозвілля. Галина Дерлюк, мама 6-річного хлопчика, не вперше в центрі і щиро радіє,
що в місті відкрили таку установу : «Моя дитина не може відвідувати садочок та школу. Нам дуже потрібний цей заклад. Вдячна кваліфікованим працівникам, адже бачу позитивні зрушення внаслідок взаємодії з ними. Отримуємо слушні рекомендації. Моя дитина позитивно сприймає педагогів центру і охоче з ними зустрічається». Вчитель-логопед Леся Мазур із задоволенням приходить на роботу: «Завжди прагнула надавати допомогу дітям, маю досвід роботи у ЗДО № 16. Це моя улюблена справа! Ми визначаємо освітні потреби дитини і направляємо її у відповідну групу дитячого садка чи у школу, за можливості створення умов для інклюзивного навчання. У нас чудовий і згуртований колектив! У центрі панує атмосфера спокою та взаєморозуміння». Журналісти здійснюють невеличку екскурсію приміщенням установи. Гармонійне поєднання кольорів у дизайні інтер’єру, сучасні меблі, ігровий і дидактичний матеріал, предметні та сюжетні картинки, затишок у сенсорній кімнаті розташовували до довірливого спілкування і створювали відчуття тепла та комфорту. На робочій інформаційній дошці – графіки зустрічей,
планування співпраці основних працівників центру з сумісниками, їх номери телефонів та координати кандидатів на зайняття вакантних посад. «Кожний день пролітає миттєво, – ділиться директор центру Людмила Верещак. – Кожний висновок про комплексну оцінку перечитую і бачу кожну дитину та її батьків, які приходять до нас як мінімум по 4 рази».
У четвер наприкінці лютого працівники ІРЦ також побували у школі І-го ступеня № 18: фахівці центру познайомились з організацією навчання дітей у корекційних класах, узгодили напрямки майбутньої співпраці та отримали змогу зануритись у середовище Нової Української Школи. Згодом навідалися до КНЗ «Бердичівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» з інформацією про організацію процедури проведення комплексної оцінки розвитку дитини. Адміністрація закладу радо зустріла молодий колектив та презентувала ґрунтовний досвід роботи інтернату. Заплановані зустрічі в інших освітніх закладах, де навчаються діти з особливими потребами. У перспективі – семінари для батьків із обміну досвідом із питань виходу з кризових ситуацій та психоемоційної підтримки рідних дітей з особливими потребами і проведення спільного дозвілля дорослих та малюків.
Один із принципів діяльності ІРЦ – постійна взаємодія з міськими закладами освіти, охорони здоров’я та соціального захисту, управлінням у справах сім'ї, молоді та спорту і Бердичівським міським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Працівники установи відкриті до співпраці з громадськими організаціями, волонтерами: дорослими і дітьми – та спонсорами. Вони намагаються бути мобільними, встигати приймати дітей у стаціонарному ІРЦ і зустрічатися з ними під час виїздів у заклади дошкільної освіти та школи, щоб малюкам з віддалених мікрорайонів не доводилося добиратися до установи. Відкриття у Бердичеві інклюзивно-ресурсного центру – вагомий і важливий крок міської влади та управління освіти і науки щодо супроводу дітей із особливими освітніми потребами.
