В дощ та сніг, під пекучим сонцем і в лютий мороз – вони працюють та чують постійні нарікання на свою працю. В негативних коментарях та відгуках, якими постійно рясніють соціальні мережі, працівникам МКП «Бердичівводоканал» конкурентів годі й шукати. А чи кожен усвідомлює цінність праці людей, задіяних в ліквідації проривів та ремонті мереж водопостачання, сказати важко.
Два дні витратили працівники МКП «Бердичівводоканал», аби ліквідувати прорив на перехресті вулиць Богданівської та Данилівської. Ситуація ускладнена тим, що водопровід проходять по проїжджій частині. Зрозуміти конкретно, в якому місці стався прорив, складно, адже мережі проходять на глибині 2,5 - 3 метри. Спеціального обладнання, яке б допомогло пришвидшити роботу, зорієнтувати, де саме копати, працівники «Водоканалу» не мають. Отож доводиться в ручному режимі шукати пошкодження.
«Щодня в місті відбуваються один-два прориви, в ліквідації яких беруть участь 15 осіб. Люди працюють у дві зміни», - повідомив головний інженер МКП «Бердичівводоканал» Анатолій Ковтонюк. Загалом, протягом минулого року,
їх відбулось 344.
Не таємниця, що мережі перебувають у зношеному стані. Щоб замінити комунікації, трубопроводи, задвижки, потрібні мільйони гривень. Місцева влада сподівається на кредитні кошти від Північної Екологічної Фінансової Корпорації (НЕФКО) для реалізації енергоефективних заходів в системі водопостачання міста. Якщо пощастить, місту вдасться отримати 1 млн євро кредиту та 200-300 тисяч грантових коштів.
Про зношеність мереж говорять і працівники. 45-річний слюсар Михайло працює на «Водоканалі» майже три роки. Отримує мінімальну заробітну плату. А працювати доводиться важко, за будь-яких погодних умов, і навіть вночі. Але чоловік розуміє, що роботу потрібно комусь виконувати. І якщо всі технічні спеціалісти в пошуках кращої долі поїдуть за кордон, то що буде з містом, державою. «Мережі потребують капітального ремонту, а не точкового. До того ж, потребує оновлення техніка, необхідна для роботи», - зауважив слюсар Михайло.
Зношеність мереж – не єдина проблема підприємства та міста загалом. Не можна оминути увагою тему боржників. Наші журналісти періодично відвідують засідання адмінкомісії та дивуються частими випадками,
коли бердичівляни роками не сплачують за послуги водопостачання та водовідведення. У деяких платіжках значаться доволі захмарні суми. А от бажання виправляти ситуацію, у злісних боржників, доволі мізерне.
Розуміння та повага до ближнього – чесноти, яким ми маємо володіти. Не вина працівників «Бердичівводоканалу» в тому, що мережам міста понад півстоліття, що їх негайно треба капітально ремонтувати та оновлювати, а для цього необхідні значні капіталовкладення. Люди працюють, ремонтують, ліквідовують. І за тих умов, які є, з кількагодинними перебоями, але маємо в оселях воду. Так, на її якість багато нарікань… Та варто всім усвідомити, скільки зусиль та людської праці стоїть за цим. І нехай кожний задумається: чи готовий працювати у важких умовах та ще й отримувати заробітну плату ні рівні мінімальної…
