Біля каплиці Святого Миколая більшовики ховали жертв репресій.
У Житомирі на Охрімовой доживає свій вік покинута і забута каплиця Святого Миколая - пам'ятка архітектури місцевого значення.
Є легенда, що вона начебто побудована на фундаменті древнього костелу Святого Миколая і що цей костел нібито знищили козаки в 1651 році.
Як віжомо, у 1651 році на Охрімовій горі загони козаків під проводом Богдана Хмельницького та Івана Богуна розбили польську сімнадцятитисячну армію князя Четвертинського. «Безумовно, знищили б козаки і костел, якби він там був, але його вже давним-давно знищили татари», - пише дослідник.
На Україні в XV столітті життя було відносно спокійним. Житомир знаходиться під владою Великого князівства Литовського. У передмісті Кокрин на території старого католицького кладовища (виникло не пізніше XIV століття) на фундуш (пожертву) села Попівка побудували костел Святого Миколая.
Святий Миколай в християнстві шанується як чудотворець, вважається покровителем моряків, купців і дітей. Село Попівка, відповідно до відомостей Київської капітули, потім стало належати костелу і платила йому медову данину.
В кінці XV століття костел був знищений татарами. Дзвін знищеного костелу Святого Миколая встановили у вежі Житомирського замку для подачі сигналів про небезпеку.
Фундамент костелу Святого Миколая був виявлений через чотири століття при розкопках в кінці XIX століття. По конструкції знайденого фундаменту тоді прийшли до висновку, що костел був дерев'яним. «Звертаю увагу, що фундаменти костелу знайшли через століття після того, як збудували каплицю», - пише Дубман.
У 1788 році на території стародавнього католицького кладовища на Охрімовій горі побудували каплицю в архітектурному стилі бароко. Назвали її каплицею Святого Миколая, в пам'ять про колишній костел. Ім'я архітектора, на жаль, забуто. У 1799 році польська громада купила на території Нової Рудні (нині вулиця Короленка) ділянку землі, і заснувала в 1801 році там нове католицьке кладовище, яке прозвали Польським. У 1840 році там збудували нову каплицю Святого Станіслава. У тому ж 1840 році на новий Польський цвинтар перенесли зі старого останки людей, раніше похованих там в склепах.
У 1918 році на Охрімовій горі на давно закритому кладовищі більшовики таємно поховали масові жертви своїх репресій - мирних громадян Житомира. Потім це і ще сусіднє давнє православне кладовище знищили. А в 1930-х роках тут, на кістках похованих житомирян, побудували промислові корпуси артілі «Червоний цвяхар». У каплиці Святого Миколая помістили клуб артілі. На базі колишньої артілі потім створили Учбово-виробниче підприємство УТОС (Українське товариство сліпих). Каплиця нині занедбана.
Новини Житомира
