На території поселення пізньотрипільської культури, розташованого на південній околиці Житомира тривають археологічні дослідження.
Наприкінці травня до Житомирської археологічної експедиції Інституту археології НАН України приєдналися науковці Житомирського обласного краєзнавчого музею і небайдужі житомиряни. Археологічну практику у складі експедиції проходили студенти історичного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка, яку очолював кандидат історичних наук А.В. Шевчук (Рис. 1). Студенти не лише ознайомилися з методами досліджень, але й мали можливість реалізувати свої знання, вміння і навички на практиці, долучаючись до пізнання минулого. Візуальний огляд, збір підйомного матеріалу, закладення розкопу і розбивка сітки квадратів на його площі, стратиграфічні спостереження, зачистка, розбір, фіксація виявлених об’єктів і знахідок та багато іншого, все те чим щоденно займалися студенти, пізнаючи в реаліях романтику польових археологічних досліджень (Рис. 2-4). У цьому їм допомагали, ділилися своїм досвідом та надавали цінні поради науковці Інституту археології А.
В. Петраускас, М.М. Ієвлєв і старший науковий співробітник відділу досліджень обласного краєзнавчого музею О.О. Тарабукін. Зйомку з квадрокоптера території поселення і навколишньої території здійснив член спілки кіноматографістів України, очільник факультету “Кіно- телемистецтва” Житомирського коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка, режисер-оператор В.М. Майборода.
Під час розкопок на площі поселення було виявлено рештки зруйнованих планувальними роботами об’єктів (Рис. 5-7). На ділянці 7, зокрема, зафіксовано скупчення каміння (Рис. 5-6), серед яких знайдено уламок зернотерки (Рис. 8, 3) та великий фрагмент глиняної миски із загнутими до середини вінцями (Рис. 9, 6), а під камінням розвал нижньої частини горщика з пласким денцем.
Археологічна колекція з поселення цього річ значно поповнилася цікавими артефактами пізньотрипільської культури. Це й вироби з кременю, в числі якихсокирки (Рис. 9, 12-13), відбійник (Рис. 9, 11), уламки пластин оброблені ретушшю (Рис. 9, 8-10), уламки зернотерок виготовлених із граніту (Рис. 9, 1-6) та кварцевого розтиральника (Рис.
9, 7).Більшість знахідок представляють фрагменти глиняного посуду, який попередньо можна поділити на кухонний та столовий посуд, а за функціональним призначенням виділити горщики та миски (Рис. 9, 1-16). Примітно, що незначна частина посудин була покрита червонуватим ангобом (Рис. 9, 4, 11). Виділяється посуд виготовлений із добре відмуленої глини яскраво-жовтого або оранжевого кольорів, без домішок у тісті (Рис. 9, 9, 13, 14). Частина посудин прикрашена конічними наліпами по боках, шнуровим орнаментом або крапковими вдавленнями (Рис. 9, 2-3, 10, 15-16).
Цікаво, що на деяких фрагментах стінок спостерігаються поодинокі наскрізні отвори, можливо, сліди ремонту або їх використовували для підвішування посудини (Рис. 9, 13-14).
Глиняні вироби представлені ще й фрагментами антропоморфних статуеток (Рис. 9, 18-21) та уламком пряслиця, прикрашеного на лицевій стороні крапковими вдавленнями (Рис. 9, 17).
На території поселення крім матеріалів пізньотрипільської культури були знайдені поодинокі артефакти інших періодів. Так, на ділянці 2 знайдено фрагмент вінчика глиняного посуду,
який за характером обробки поверхні, домішками та орнаментацією близький до посуду східно-тшинецької культури епохи бронзи. Пам’ятки цієї культури датуються у межах XVII – XII ст. до н.е. (Рис. 9, 1).
Привертає увагу знахідка арбалетоподібної фібули-застібки із підв’язним кінцем пізньоримського часу III – V ст. н.е. (Рис. 9, 23).
У західній частині поселення, поза межами розкопу, в оголеннях культурного шару, знайдено залізний ніж давньоруського часу ХІ – середини ХІІІ ст. (Рис. 9, 22).
На площі розкопу також знайдено тильну частину годинника – кришку із частково пошкодженим гравійованим підписом, який засвідчує, що його було вручено за стаханівську працю т. Беляєву (Рис. 9, 24), монету номіналом у 10 копійок 1935 року (Рис. 9, 25) та інше.
О.О. Тарабукін
Новини Житомира
