Представників Житомирської обласної ради обурила назва музею радянського мистецтва у селі Кмитові, що під Житомиром.
Через це вони вимагають звільнення директора, а також погрожують «закрити лавочку», - пише Хмарочос
Кмитівський музей спеціалізується винятково на мистецтві радянського періоду й має в колекції твори переважно 1950-80-х років. Сама будівля є яскравим зразком радянської музейної архітектури.
Слово «радянський» прибрали з назви у 1991 році й наразі він офіційно називається «Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Йосипа Дмитровича Буханчука».
Водночас музейники нарікають, що за відсутності в назві слова «радянське» музей втратив означеність, яка вказувала на профіль наукової інституції та предмет роботи. Тож у соціальних мережах послуговуються оригінальною назвою – «Кмитівський музей радянського мистецтва».
Депутати Житомирської ОДА «свободівець» Сидір Кизін, Олена Галагуза та інші вважають, що така назва порушує закон про декомунізацію.
Мистецтвознавиця Євгенія Моляр, яка на волонтерських засадах співпрацює з музеєм, поскаржилася, що Галагуза телефонувала їй та на підвищених тонах погрожувала «закрити лавочку».
«Житомирська обласна рада роками ігнорувала те, що в музеї протікає дах, потрібна термінова реставрація 19 живописних творів, а в наукових співробітниць один ноутбук на відділ із трьох осіб.
Саме обласна рада має це забезпечувати, згідно з законодавством, а втручатися у музейну роботу – не може. Але втручається!» – пише Моляр.
В офіційній заяві Кмитівський музей нагадує, що декомунізаційні закони не поширюються на діяльність музеїв:
"8 серпня 2019 року представники Житомирської обласної ради в особі депутатки Олени Галагузи ініціювали звільнення Директора Кмитівського музею, та звинуватили його в перевищенні повноважень, що буцімто, полягає у самовільному перейменуванні Кмитівського музею. Представники Житомирської обласної ради не надали жодних офіційних обгрунтувань та підстав для звільнення директора Кмитівського музею Ярослава Хитрого. Ми в свою чергу заявляємо, що офіційна назва музею з 1991 року і до сьогодні є незмінною - КЗ “Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й.Д.Буханчука”. Це зазначено в Статуті музею, табличці на фасаді, вхідних квитках та бланках офіційних документів.
Кмитівський музей - унікальна науково-культурна інституція, що працює з мистецьким надбанням другої половини ХХ століття. Музей створювався Йосипом Буханчуком в 1970-х роках з метою репрезентації радянського мистецтва, і це було відображено в оригінальній назві - “Кмитівський музей радянського мистецтва”. Коли в 1991 році з назви прибрали визначення “радянське” - музей втратив означеність, що вказувала на профіль наукової інституції та, разом з тим, предмет роботи.
Наразі Кмитівський музей - єдина в Україні культурна та наукова інституція, що досліджує, зберігає та репрезентує винятково мистецтво радянського періоду. Тобто вона є інституцією з фокусом на певній епосі історії мистецтва, а не “загальнохудожнім” художнім музеєм, що може репрезентувати мистецькі твори незалежно від періоду й місця їх створення. Саме тому в публічній комунікації ми використовуємо оригінальну назву музею, оскільки це концептуалізує діяльність установи, окреслює характер музейної колекції та специфіку науково-дослідницької роботи.
В Кмитівському музеї віднедавна створено відділ сучасного мистецтва,
який працює із масивом сьогоднішніх творів, в яких автор(к)и критично аналізують добу модерності, зокрема спадщину радянської епохи. Тобто сучасне мистецтво виступає коментарем до мистецтва радянського періоду, інструментом його критики та осмислення. Ключовою темою виставкової діяльності відділу ми бачимо сьогоднішнє ставлення до спадщини українського 20 століття. Тому чітке означення специфіки й тематичного фокусу музею є важливою складовою стратегії роботи відділу сучасного мистецтва зокрема, та Кмитівського музею вцілому.
Оскільки декомунізаційні закони не поширюються на діяльність музеїв (стаття 4, пункт 3, Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”) ми використовуємо оригінальну, більш точну назву “Кмитівський музей радянського мистецтва” для публічної комунікації в соціальних мережах, що є частиною концепції відділу сучасного мистецтва.
Попри те, що роль органів виконавчої влади на місцях, у підпорядкуванні яких знаходяться музеї, визначає пункт 5 Закону України “Про музеї і музейну справу”,
наукова діяльність регламентована Статутом музею, і музей може самостійно розробляти стратегію публічної комунікації, представники Житомирської обласної ради грубо втрутилися в діяльність музею та погрожували звільненням директору музею Ярославу Хитрому.
Варто зазначити, що згідно цього ж Закону (пункт 5 Закону України “Про музеї і музейну справу”), місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за матеріально-технічне та фінансове забезпечення музеїв, що перебувають у сфері їх управління. А в Кмитівському музеї матеріально-технічне та фінансове забезпечення незадовільне. В музеї протікає дах, що створює неналежні умови для зберігання та експонування колекції; у відділі науково-освітньої роботи є тільки один ноутбук на трьох співробітниць; каналізація музею поступово виходить з ладу, та багато іншого.
Вважаємо, що Житомирська обласна рада має забезпечити проведення ремонтних робіт та придбання робочої техніки, а не перешкоджати музейній діяльності."
