Це питання стало головним на нараді, яку терміново сьогодні скликали в актовій залі міської ради.
Оскільки начальник управління освіти і науки зараз хворіє, то «до дошки» викликали її заступницю Світлану Басюк.
Виявляється, що хтось із освітян Бердичева розповсюдив в інтернеті інформацію, що харчування дітей в школі відтепер коштуватиме 30 гривень (при тому, що лише нещодавно спеціальним рішенням сесії було прийнято ціну 18,74 грн.) і що потрібно платити за нього наперед, за п’ять чи за дев’ять місяців.
Після такої «новини» телефони міського голови, профільного заступника та інших посадовців виконкому стали розриватись від дзвінків обурених батьків. Саме тому і скликали всіх директорів, щоб розібратись у ситуації.
Заступник міського голови Олена Петрівська пояснила керівникам шкіл, що зараз і керівництвом міста, і депутатами лише розробляється майбутня система харчування і ніхто не може передбачити, якою буде ціна і які будуть способи оплати. Для цього створили спеціальну робочу групу, до якої увійшли як спеціалісти, так і депутати, вивчали досвід роботи інших міст,
їздили спеціально до Луцька, бо їхня система поки що видається кращою.
У Луцьку вже 30 років харчування в усіх школах міста, дитсадках і, навіть, у лікарнях та інших комунальних установах організоване через комунальне підприємство «Комбінат громадського харчування», в якому працює 168 осіб, яке є прибутковим і приносить до міського бюджету гроші, замість того, щоб їх з нього виймати.
Але, як неодноразово наголошувалось під час наради, навіть отримати інформацію від нашого управління освіти, для того, щоб щось планувати, стало серйозною проблемою.
Бухгалтери управління, які відповідають за харчування розказували, що їм треба два місяці, щоб звести інформацію про необхідні на наступний рік продукти та провести відповідні тендери. Директори розказували, що все одно вони відповідають, згідно закону, за харчування, і саме вони мають терпіти перевіряючих з держпродслужби, які передивляються всі мішечки і торбинки, всі сертифікати, жирність і калорійність продуктів та ще чимало чого.
І, лише почувши, що в разі організації одного комунального підприємства більша частина подібних проблем перейде до нього, стали потроху вникати в суть можливих змін.
А щодо розповсюдження інформації, то більшість виступаючих директорів впевнено говорили, що вони лише вивчали питання, скільки дітей буде харчуватись після нового року та радили батькам пільгових категорій поновити відповідні довідки.
Лише директорка другої школи була не така впевнена, але сильно допитуватись її вже не стали...
