Руслан Куруляк навчався у житомирському ліцеї №19. У 2014 році він добровільно вступив до одного з підрозділів МВС, який захищав Україну на сході. Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Руслан добровільно вступив до лав ЗСУ.
"Ми з Русланом познайомилися на початку повномасштабної війни в лютому 2022 року, – розповідає побратим Руслана Куруляка Андрій. – У березні ми почали діяльність у рамках добровольчого формування територіальної громади міста Києва. Потім Руслан пішов воювати на передові позиції, тому що був досвідченим воїном АТО та кулеметником. Брав участь у багатьох результативних операціях. Запам'ятався він відвертою дружбою, повагою до тих, хто був поруч з ним і розумінням того, що на цій війні кожен має робити свою справу".
33-річний Руслан Куруляк загинув під час виконання бойового завдання в районі Бахмута.
"Він був справжньою людиною, яка відразу прийде на допомогу. Він віддав за нашу Україну найдорожче, що в нього було – життя. Як говориться в одній молитві: і розпливуся в тобі я, і вічно житиму в тобі, відвічна Україно, могутня і соборна. Руслан зробив все, що міг», – говорить побратим.
Син житомирянки Лілії товаришував з Русланом Куруляком.
"Руслан приходив до нас додому, – розповідає Лілія. – Він старший за мого сина, але вони товаришували. Син допомагав Руслану на війні, відправляв посилки, які ми збирали. Безстрашний був хлопець".
"На фронті Руслан отримав не одне поранення та контузії, – каже керівник житомирського міського центру допомоги учасникам бойових дій Ярослав Весельський. – Так як він був досвідченим бійцем, то залишився інструктором в тому ж підрозділі, де він проходив службу. Пізніше демобілізувався".
У загиблого Героя залишилися дружина та дитина.
Вічна слава і світла пам'ять нашому Герою!
