Інформацію про такі дослідження нещодавно зовсім випадково вдалось знайти на сайті «Прозоро».
24 лютого там було оприлюднено договори, які укладав Житомирський університет імені Франка з п’ятьма своїми викладачами на «Розробку програми "Дослідження якості води р. Гнилоп’ять в межах м. Бердичів" та проведення гідрохімічного аналізу води р. Гнилоп’ять в межах м. Бердичів за цивільно-правовою угодою».
Хоча, якби там були опубліковані тексти самих договорів, то може й питань було б менше, а так довелось штудіювати сайт університету та сторінки в соцмережах його факультетів та кафедр, щоб хоч знайти в кого запитати про такі потрібні для Бердичева дослідження.
На «Прозоро» було опубліковані прізвища п’яти «переможців» торгів, кожна з яких за свої послуги згідно з цивільно-правовим договором мала отримати (чи отримала) по 4 тисячі 98 гривень:
Музика Лідія ВолодимирівнаОстапенко Людмила ПетрівнаКонстантиненко Людмила АнатоліївнаПацюк Марина КонстянтинівнаШелюк Юлія Святославівна.Такі прізвища легко знайшлись на кафедрі ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття,
але додзвонитись по вказаним на сайті телефонам було трохи важче.
Врешті-решт телефоном вдалось поспілкуватись з завідуючою цієї кафедри Людмилою Константиненко. Вона розповіла, що таке дослідження замовив університету один бердичівлянин, але навідріз відмовилась називати його прізвище.
Відбір проб та їх аналіз вже розпочався, і буде проходити ще деякий період часу. Проби беруться в різних місцях і трикратно перевіряються. В процесі дослідження перевіряється гідрохімічний склад води, водорості, молюски, одноклітинні організми, та інше, а в результаті має бути встановлено чи є вода в Гнилоп’яті чистою, помірно забрудненою чи забрудненою.
На питання, чи будуть оприлюднені результати цього дослідження, послідувала негативна відповідь. Мовляв, ми віддамо їх лише замовнику, який заплатив гроші і все.
Чесно кажучи, після такого спілкування в мене виникло ще більше питань, ніж було.
Хто цей таємничий замовник?Чому міська рада раніше не додумалась залучити науковців до подібного дослідження?Де будуть використані його результати?І врешті-решт, чи будуть вони сприяти прийняттю практичних екологічних рішень?
Ніхто і не сумнівається в тому, що таке дослідження надзвичайно потрібне для Бердичева. А якби воно проводилось періодично, то було б ще цікавішим. Адже, сьогодні обговорюється питання проектування, а потім (можливо) і будівництва очисних споруд вартістю чи не півмільярда гривень, а це дослідження і може показати що необхідно більше. Чи очисні, повз які проходитиме і далі чи не половина міських скидів, чи реконструкція каналізаційних та зливових мереж.
Отже, очікуємо, що незабаром дослідження буде завершено, його бердичівський замовник навряд чи стане тримати його результати в таємниці, і фахова спільнота міста зможе оцінити ці результати та застосувати для прийняття практичних рішень.
