Днями на сайті прозоро були оприлюднені тендери, оголошені нашим комунальним підприємством на проектування реконструкції систем водопостачання та водовідведення по вулиці Шевченка.
Читайте нас на Telegram // Facebook // Підтримати РІО //
Бердичівляни знають, що там нещодавно відбулась аварія на каналізаційному колекторі, і в результаті терміново довелось перекладати більше сотні метрів труби півметрового діаметру. Але остаточно впорядковувати місця розривів не стали, а вирішили, раз так сталось, то давайте повністю замінимо на цій ділянці всі мережі, щоб потім знову не довелось рити новий асфальт.
В принципі, думка цілком логічна, і якщо є можливості, то чому б так не зробити, але...
Якщо подивитись на ціну оголошених тендерів на проектування, а це 320 тисяч!!! на каналізацію та 340 тисяч!!! на водопровід, то можна сильно засумніватись у логіці таких намірів.
Це - не нове будівництво, а ремонт, причому частина його вже виконана без всякого проекту, і буде служити не менше, ніж попередньо намальована на папері.
Але, знову ж, з чим можна порівняти ці захмарні ціни?
Хоча б з подібною реконструкцією паралельної вулиці в 2017 році. Тоді, перед завершенням ремонту театру вирішили відремонтувати і прилеглу вулицю Карастоянової, і там теж перекладали водопровідні та каналізаційні мережі.
Так ось, місцеві проектанти тоді зробили документацію за 15 і 18 тисяч відповідно. І то, фактично вони перемалювали її з виконавчих документів, які були і порахували вартість заміни обладнання та робіт та «освятили» їх ліцензованою печаткою.
Тобто ніякої творчої чи суперінтелектуальної потуги для такого проектування не потрібно, і якби сьогодні водоканал звернувся б до них, то за тисяч 30-40 вони б запроектували і вулицю Шевченка. І для таких сум навіть тендер не потрібно оголошувати, а виконавцям, відповідно, готувати томи непотрібних папірців, а через відсутність якогось з них їх можуть легко викинути на узбіччя.
Але ж, ні. Якщо оголосити ціну в 660 тисяч за проектування, тоді й виконання робіт у 10-15 мільйонів не буде здаватись захмарним. Залишається лише домовитись з проектантом, який вже звик працювати за «відкатною» схемою, а потім знайти таких же й підрядників.
І заявляти скрізь, що дешеві проекти не можуть бути якісними. А чи всі дорогі проекти якісні?
Переконатись в протилежному можна було минулого тижня на розширеному засіданні депутатів міської ради, де були присутні проектанти, що вже два роки роблять проект станції знезалізнення за 850 тисяч гривень, і, як виявилось, значно відхилились від технічного завдання замовника.
Так, в завданні були стіни будівлі з сендвіч-панелей, а вони запроектували з каркасного бетону із заповненням газоблоками. Депутатів для того і покликали, щоб вони погодили такі зміни, аби директор водоканалу не брав відповідальність на себе.
Я запитав проектантів, чому в Ірпені подібну станцію вони проектували за 85 тисяч, а в Бердичеві за 850 тисяч, але притомної відповіді не почув. Мовляв, тут вона більша, тут ще й свердловини задіяні і т.д.
Загальна вартість будівництва такої станції становитиме 175 мільйонів!!! гривень. Міський голова та секретар ради оптимістично налаштовані, що такі кошти вони знайдуть в державному бюджеті по програмі «Питна вода».
На засіданні запитували у директора водоканалу, чи можна розмістити фільтрувальне обладнання в старому приміщенні, в якому встановлені фільтри старої конструкції. Він відповів, що, в принципі, можна, можна й інші зміни впроваджувати власними силами, як вони вже це роблять, але якщо будуть гроші, то краще робити все нове.
Скільки будуть шукати ці гроші, чи знайдуть і скільки на цьому «відфільтрують» можна лише здогадуватись.
