Житомир

​В Житомирі попрощалися із військовими Кирилом Шкуропінським та Вячеславом Ключинським

25 лип•ZhitomirNEWS.com

25 липня у Свято-Михайлівському кафедральному соборі Житомира відбулося прощання із 19-річним Кирилом Шкуропінським, який загинув 18 липня 2023 року під час виконання бойового завдання.


Кирило народився в Житомирі. Отримав освіту у житомирському ліцеї №25, потім пішов навчатися до Профтехучилища на кухаря-кондитера і дистанційно продовжив навчання, вже будучи на фронті.


"Він був нашим учнем, гарним хлопцем, – згадує класна керівниця Кирила Шкуропінського Тетяна Богонос. – Він був захисником. З початком повномасштабного вторгнення Кирило самий перший, не дивлячись на те, що йому тільки виповнилося 18 років, він зробив усе, щоб стати на захист нашої держави. Дійшовши до третього курсу, довчившись, будучи там на війні, підключався до дистанційного навчання, вчився, хотів довчитися. І саме, коли він був там, дуже часто телефонував. Питав порад, тому шо він своїх побратимів балував стравами, яких він навчився. Останні слова, які він мені казав, коли їхав туди: "Я думаю, що наш випуск ми вже будемо відмічати у вільній Україні. Я обов'язково на ньому буду".


Поховали Кирила Шкуропінського на Смолянському військовому кладовищі.


Вічна слава і світла пам'ять Герою!


25 липня на Смолянському військовому кладовищі Житомира попрощалися із 24-річним Вячеславом Ключинським. Військовий загинув в бою за Україну 19 липня 2023.


Вячеслав Ключинський народився у селі Олізарка, що на Житомирщині. Закінчив 33 житомирський ліцей, згодом навчався в агротенічному коледжі, розповіла Суспільному фахівчиня житомирського міського центру соціальних служб Вероніка Рябовенко.


"Після навчання в коледжі вирішив, що хоче продовжити навчання у Київському національному університеті будівництва і архітектури. Працював на підприємстві "Житомиргаз". У 2019 році вирішив поєднати своє життя із військовою справою, став на захист України у складі Національної гвардії. Початок повномасштабного вторгнення зустрів також на фронті", – розповіла Вероніка Рябовенко.


Побратим Вячеслава каже, що командир завжди приходив на допомогу.


"Чудова, прекрасна людина, командир наш, ввічливий, розсудливий. Ставився завжди до особового складу нормально, з повагою. Не одну ротацію вже пройшли. Да, він більш вже досвідчений був. Звичайно були слова підтримки, десь щось проаналізувати, допомогти, завжди допомога була з його боку, що моральна, що фізична", – сказав про полеглого військового його побратим Віталій.


Однокласник військового Андрій каже, що Вячеслав Ключинський завжди відкликався і був готовий прийти на допомогу. Він хотів перемоги, так як ми всі хочемо, сказав Андрій.


У Вячеслава Ключинського залишилися дружина, діти та батьки.


Вічна слава і світла пам'ять Герою!

фронт, курс, Перемога

Читайте ще