Таке клопотання сьогодні в рамках судового засідання подавала прокурор Віталіна Качковська. Суддя довго допитувався в неї, чи з’явились якісь нові докази того, що обвинувачуваний може тиснути на свідків чи підробляти документи перед тим, як іти до нарадчої кімнати.
Читайте нас на Telegram // Facebook // Підтримати РІО //
Але, про все по порядку. Сьогодні в Бердичівському суді відбулось підготовче засідання у справі по обвинуваченню в.о. директора Бердичівського медколеджу В’ячеслава Шевченка у розтраті бюджетних коштів.
Нарешті на судове засідання зібрались всі учасники процесу, в тому числі і представник потерпілої сторони, через неявку якого було перенесене останнє судове слухання. До речі, стосовно того, чи має право представляти Роман Сечін інтереси Житомирської обласної ради розгорнулась тривала дискусія.
Адвокат обвинувачуваного заявив на цьому засіданні кілька скарг як на дії слідчого в досудовому розслідуванні, так і клопотання повернути взагалі справу на дорозслідування. В мотивації цього клопотання були технічні помилки в обвинувальному вироку і питання щодо того,
хто ж отримав збитки в результаті дій директора коледжу - чи обласна рада, як орган місцевого самоврядування, чи держава.
Так само незрозумілою з тексту обвинувального акту була правова кваліфікація дій водія директора, які спочатку визнані злочинними, а потім про нього зовсім забули, і обвинувачуваним визнали лише директора коледжу.
Але основним аргументом захисту стало твердження про те, що сама обласна рада не вважає дії директора закладу злочином, бо не подавала відповідну заяву до прокуратури і не підтверджувала письмово свою згоду вважатись потерпілою стороною. Пояснення представника обласної ради були теж не зовсім зрозумілими. Він доводив, що має право представляти раду в судах, але він не уповноважений вирішувати як колегіальному органу реагувати на скоєне, в більшості поставлених суддею питань він покладався на розсуд суду.
Прокурор, в свою чергу, теж розповіла судді чимало цікавого, особливо, про те, як слідчий ганявся за директором коледжу, щоб вручити йому обвинувальний акт та реєстр документів, що до нього долучались. СМС-повідомленням він викликав його до відділу поліції,
а потім їздив до нього за адресою проживання (село Агрономічне, за Вінницею), де в дверях під відеозапис та з залученням понятих залишав документи. В іншому селі на Вінниччині знайшов дружину В’ячеслава Шевченка, і їй теж передав прохання отримати обвинувальний акт. Протоколи про всі ці зусилля та диск з відеозаписом прокурор передала судді для вивчення.
Адвокат теж додав ще кілька скарг на дії слідчого, на що суддя зауважив, що хоча законодавці передбачили можливість у підготовчому засіданні подавати скарги на досудове розслідування, але що з ними робити судді - не написали. Він долучив їх до матеріалів справи і пообіцяв врахувати при дослідженні доказів під час розгляду справи по суті.
І якщо такий розгляд розпочнеться вже з наступного засідання, то швидким він не буде, адже лише сторона обвинувачення заявила про необхідність допиту двадцяти свідків (в основному – це викладачі коледжу), та й сторона захисту заявила теж більше десятка свідків. Сторони процесу обговорювали це, ще не знаючи, чи буде суддя продовжувати розгляд справи, чи віддасть акт назад в прокуратуру.
Після майже години, проведеної суддею в нарадчій кімнаті, Олександр Яковлєв оголосив ухвалу: обвинувальний акт прийняти до розгляду, продовжити слухання справи, а клопотання про відсторонення директора коледжу від посади залишити без задоволення.
