11 червня в Черкасах відбулася презентація результатів ІІІ етапу загальнодержавного моніторингового дослідження якості освіти у закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. У фокусі – результати тестування учнів 6-х і 8-х класів з української мови та математики у 2023–2025 роках для Центрального макрорегіону, до якого входять Вінницька, Кіровоградська, Полтавська та Черкаська області.
Подію відкрила начальниця управління Державної служби якості освіти у Черкаській області Оксана Компанієць, яка наголосила, що дослідження – це не просто статистика, а спосіб зрозуміти дитячий досвід у школі під час війни.
Голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак підкреслив, що моніторинг дозволяє побачити не лише результати окремого року, а й динаміку навчальних досягнень за три роки – від 2023-го до 2025-го. За його словами, дослідження охоплює 6-і та 8-і класи, бо саме на цьому етапі ще можливо щось змінити в школі. Гурак звернув увагу на суттєву різницю результатів між містом і селом та на «хронічні» теми з математики й української мови, які діти не засвоюють роками. Окремо він зупинився на парадоксі компетентнісного підходу: там, де потрібно просто знати правило, учні дають 40–50% правильних відповідей, а там, де правило треба застосувати на практиці чи поміркувати – лише до 20%.
Начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець подякував Державній службі якості освіти та команді ЮНІСЕФ за увагу до регіону. Він наголосив, що стабільне функціонування освіти – один із пріоритетів Черкащини, а людський потенціал, який формується сьогоднішніми школярами, визначатиме повоєнну Україну. Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко повідомив, що за результатами міжнародного дослідження групи «Рейтинг» на замовлення Міжнародного республіканського інституту якість освіти в Черкасах посідає третє місце в країні. Він також зазначив, що 83% шкіл міста забезпечені власними укриттями, а всі заклади мають доступ до укриттів загалом. Бондаренко подякував педагогам і батькам, які залишилися в Україні та продовжують навчальний процес. Координатор освітніх програм представництва ЮНІСЕФ в Україні Анатолій Безпалюк подякував за трирічну співпрацю з Державною службою якості освіти та наголосив на важливості робити висновки з результатів моніторингу й перетворювати їх на конкретні дії. Він звернув увагу на проблему просторового мислення у восьмикласників та на роботу ЮНІСЕФ із прикордонними громадами, де діти переважно навчаються онлайн. Презентація результатів дослідження
Оксана Компанієць представила ключові висновки моніторингу. За даними дослідження, українська система освіти попри четвертий рік повномасштабної війни не демонструє різкого падіння результатів навчання.
Водночас на перший план виходить накопичення освітніх втрат – поступове, не завжди миттєво помітне.
За оцінками RDNA5, збитки від скорочення обсягів освітніх послуг та освітні втрати станом на 2025 рік сягають 1,7 млрд доларів.
У 6-х класах з української мови спостерігається позитивна динаміка, з математики результати суттєво не змінюються, хоча близько 60% учнів демонструють лише середній рівень. При цьому частка учнів з високим рівнем у математиці скоротилася з 2,4% у 2023 році до 0,9% у 2025-му, а частка з достатнім рівнем зросла з 17,1% до 24,8% у 2024-му, але опустилася до 15,5% у 2025-му. У 8-х класах картина інша – з математики простежується поступове зниження показників, зростає частка учнів із початковим та середнім рівнями за рахунок скорочення груп із достатнім і високим рівнями.
За даними у Центральному макрорегіоні, у 2025 році майже 70% восьмикласників показали середній рівень навчальних досягнень з математики – найвищий показник серед усіх макрорегіонів країни. Учнів з початковим рівнем стало більше майже до 6%, а з високим – поменшало майже на 9%. Частка восьмикласників регіону з середнім рівнем у математиці зросла з 61,9% у 2023 році до 78,9% у 2025-му, тоді як частка з достатнім рівнем впала з 26,3% до 14,7%, а з високим – з 9,5% до лише 0,6%.
З української мови у регіоні частка учнів 8 класу із високими результатами впала з 2,6% у 2023 році до 0,4% у 2025-му. Найскладнішими темами залишаються геометрія, вимірювання величин та рівняння.
У 6-му класі найтяжчим виявилося завдання про розрахунок площі квадратного аркуша для конверта (правильну відповідь дали 20,6% учнів), у 8-му класі – завдання на обчислення площі рівнобічної трапеції, вписаної у трикутник з ромбами (19% правильних відповідей). У шостих класах з’явилася також проблема з рівняннями та нерівностями.
З математики гендерних відмінностей не зафіксовано взагалі, а з української мови у 2025 році успішність восьмикласниць знизилася порівняно з 2023–2024 роками – на відміну від шестикласниць, які стабільно показують кращі результати за хлопців.
З української мови у шестикласників за три роки помітно зросла успішність завдань на міркування – з третини до майже половини, у восьмикласників зростання становило понад 14%.
У 8-х класах за три роки успішність виконання завдань на застосування знань впала з 50,1% до 41,1%, а на міркування – з 48,4% до 44,5%, тоді як завдання на відтворення знань учні виконують значно краще (59,8% у 2025 році).
Дослідження також показало, що найвищу успішність демонструють учні, які витрачають на виконання домашніх завдань не більше години – надмірне навантаження домашніми завданнями результатів не покращує.
Серед факторів, що впливають на результати, фахівчиня назвала місце проживання (місто/село), наявність книжок і техніки вдома, цифрові навички, навчальну дисципліну, емоційний стан дитини та якість пояснення вчителя. Компанієць подякувала ЮНІСЕФ та командам, що брали участь у дослідженні. Панельна дискусія: «ідеальна школа в ідеальній громаді»
Модератор дискусії, начальник управління Державної служби якості освіти у Полтавській області Юрій Кращенко, запросив до розмови заступницю міського голови Черкас Анастасію Чубіну, ректорку Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Наталію Чепурну, регіональну координаторку всеукраїнської програми «Ти як?» Вікторію Шепіль, директора Вінницького ліцею №20 Олега Слушного та вчительку математики Великокринківського ліцею Тетяну Мишкову.
За словами Анастасії Чубіної,
щороку 60–70% бюджету Черкас спрямовується на освіту, всі школи забезпечені укриттями. Вона зазначила, що визначення «хорошої школи» змінилося – батьки тепер цінують насамперед безпеку та комфортні умови, а не олімпіадні рейтинги. За її словами, попри складніші показники у 8-х класах (це діти, які пережили і ковід, і війну), вони продовжують навчатися й демонструвати непогані результати.
Олег Слушний наголосив, що школи повинні системно виявляти освітні прогалини – не як одноразову низьку оцінку, а через постійний моніторинг із подальшою корекцією та підтримкою дитини.
Тетяна Мишкова розповіла про практики мотивації учнів: «хвилинки емпатії», проєктна діяльність, похвала за результат, а не за оцінку. Вона навела приклад участі школи у проєкті «Рівний доступ до якісної освіти» (2023–2025) за підтримки благодійної організації «Центр освітніх ініціатив», у межах якого реалізували 17 проєктів.
У виступі Наталії Чепурної йшлося про «кластер компенсаторної освіти», створений інститутом ще у 2023 році – з матеріалами як для учнів, так і для вчителів, включно з підтримкою психологічної стійкості педагогів. Вона наголосила на важливості формування культури взаємоповаги у школах.
Вікторія Шепіль зауважила на програмі, присвяченій ментальному здоров’ю, – «Ти як?» і важливості емоційного стану дорослих – учителів і батьків – для навчальних результатів дітей. Вона підкреслила, що психологічне здоров’я дитини стоїть вище будь-яких оцінок, і закликала розвивати психологічні служби в школах.
Підсумовуючи дискусію, учасники назвали три ключові ознаки «ідеальної школи»: стійкість і здатність адаптуватися, середовище поваги (до дітей та вчителів), а також умотивованість учнів і вчителів у поєднанні з тісною співпрацею школи, громади та батьків.
Робота в групах: рекомендації для політики
Ще однією важливою частиною зустрічі стала робота в групах. Директори й учителі з різних областей об’єдналися у п’ять команд і напрацьовували конкретні рекомендації з подолання освітніх втрат. Спільними елементами пропозицій усіх груп стали: системна діагностика та моніторинг освітніх втрат, складання індивідуальних планів підтримки учнів, трирівнева система підтримки (психологічна, фінансова, кадрова), залучення громадських організацій, бібліотек і грантових програм, а також підвищення кваліфікації та мотивації педагогів. Серед конкретних пропозицій на 2026 рік: запровадження годин індивідуальної роботи педагогів у освітніх програмах закладів, створення професійних осередків/центрів підтримки на рівні громади із залученням психологів та вчителів з різних шкіл, запровадження освітнього наставництва для учнів за рівнями втрат, а також співпраця з громадськими організаціями для фінансування додаткових занять. Підбиваючи підсумки роботи груп, начальниця управління Державної служби якості освіти в Кіровоградської області Яніна Бакума наголосила на пріоритетності безпеки та комфорту в закладах освіти, забезпеченні електропостачання, водопостачання та інтернет-зв’язку, а також на кадровому забезпеченні як ключовій проблемі. Вона запропонувала створювати робочі групи з подолання освітніх втрат за участю батьків, педагогів та засновників. Завершуючи захід, Оксана Компанієць подякувала учасникам та повідомила, що подібні презентації відбуваються в усіх макрорегіонах країни, а узагальнені рекомендації за результатами всіх обговорень будуть оприлюднені окремо.
Читайте «Нову Добу» в соцмережах:
Інстаграм
Телеграм
Фейсбук
Ще більше новин — на сайті.
