Черкаське обласне відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів звернулося до міського голови Черкас Анатолія Бондаренка із листом про підтримку ідеї перейменувати черкаську вулицю Петра Василини у вулицю Василя Стуса.
Нагадаємо, на сайті Черкаської міської ради з’явилася електронна петиція щодо перейменування вулиці Василини на честь відомого українського поета та політв’язня Василя Стуса (https://procherk.info/news/7-cherkassy/88686-u-cherkasah-proponujut-odnu-z-vulits-nazvati-imjam-vasilja-stusa). Автором петиції є Володимир Мамалига.
Петиція набрала 250 голосів, необхідних для винесення питання на розгляд сесії міськради.
«Пропонуємо Вам взяти під особистий контроль подальший перебіг процесу прийняття рішення про перейменування, – йдеться у зверненні, підписаному головою організації Михайлом Вакуленком. – Змушені Вам нагадати ганебний випадок, коли у Черкасах перейменовували вулицю Енгельса на В’ячеслава Чорновола більше десяти років. У тому випадку саботажники перейменування зосередилися у Черкаському міськвиконкомі і Черкаській міській раді. Значна частина черкасців вважає Вас патріотом України,
який має діловий хист. Просимо Вас забезпечити позитивне вирішення ініціативи Володимира Мамалиги невідкладно, по діловому, без зайвої тяганини і непотрібного піару».
Нагадаємо, Василь Стус (1938-1985) – український поет XX століття, перекладач, прозаїк, мислитель, літературознавець, правозахисник, борець за незалежність України в XX столітті. Один із найактивніших представників українського дисидентського руху. Помер в ув’язненні. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1991), Герой України (2005, посмертно).
Петро Василина (1899-1941) – радянський функціонер, директор Кам'янської МТС, голова Кам'янського райвиконкому, секретар Кіровоградського підпільного обкому КП(б)У. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання, кавалер ордену Леніна. У роки Другої світової війни – організатор партизанського підпілля. Закатований гестапівцями в черкаській в’язниці.
Вулиця Василини починається від перехрестя автошляху Черкаси-Золотоноша та вулиці Лісової, простягається на південний схід до вулиці Пушкіна. Далі вулиця трохи (40 м) зміщується на захід і продовжується до вулиці Грушевського. Вулиця вузька, місцями асфальтована. В 1956—1972 роках називалась Українською.