Що не кажіть, а ми живемо в історичні часи. Колись те, що нині відбувається в Україні, увійде до підручників як один із найславетніших періодів історії держави. От є таке внутрішнє переконання – і все.
Добрий сусід перетворився на заклятого ворога, який намагається не те що пошматувати територію України, а запевнити світ, що українців як нації взагалі не існує. Немає і України. Її просто колись вигадали. А що натомість? Польська Галичина, угорське Закарпаття, румунська Буковина і якісь міфічні Малоросія та Новоросія. Але такі гасла колишнього друга лише консолідують наш народ, роблять його одним цілим. Зараз у душі кожного українця костеніє стрижень патріотизму, любові до своєї землі та, найголовніше, усвідомлення себе Українцем.
Сьогодні, коли на Донеччині й Луганщині наші мужні солдати і бійці Нацгвардії ведуть запеклий бій із заїжджими терористами, особливо актуальною стає діяльність Всеукраїнської громадської організації «Не будь байдужим!», яка функціонує з 2005 року. Її гасло – «Ні – Малоросії! Зробимо країну Україною!». Активісти ГО, а це музичні гурти «Воплі Відоплясова»,
«Гайдамаки», «ТНМК», «С.К.А.Й.», «Тартак», «Mad Heads», співачка Ніна Матвієнко, письменники Сергій Жадан, Ірен Роздобудько, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, спортсмени Василь Вірастюк, Ірина Мерлені, модельєр Лілія Пустовіт, телеведучі Юрій Макаров, Юрко Зелений та сотні інших, хай і менш відомих, громадян основну мету своєї діяльності вбачають у донесенні до кожного українця меседжу, що без його активної позиції, без створення в кожному окремо взятому селі, селищі чи містечку нормального життя силами людей, перетворити Україну на європейську державу буде складно.
Які ж положення в основі ідеології організації «Не будь байдужим!»? Ось деякі із них: усім громадянам України, незалежно від етнічного походження й регіону проживання, вигідно, щоб Україна стала повноцінною європейською державою, а не колоніальним придатком Росії; Україну має об’єднувати державна українська мова. Державні службовці всіх рівнів повинні користуватися на службі виключно українською мовою. Молодь, яка знає українську мову й прагне спілкуватися нею в російськомовних містах України, повинна почуватися комфортно;
перехід на українську мову не може бути примусовим – це має бути особисте рішення окремого громадянина; будь-яка влада у будь-якій країні вимагає щоденного контролю з боку суспільства, тому що вона діє лише тоді в його інтересах, коли знає, що суспільство не дозволить їй діяти інакше; громадяни України повинні досягати професіоналізму в своїй діяльності, що є необхідною умовою будівництва конкурентоздатного європейського суспільства.
Члени організації проводять різноманітні акції. Зокрема, за неналежне обслуговування україномовних клієнтів у столичних закладах громадського харчування вручають антипремію «Гнилий кабак». Організовують концерти відомих виконавців «Зроби подарунок Україні! Переходь на українську!» і таке інше.
Ви запитаєте, чому «ВЧ» так докладно зупинилися на діяльності «Не будь байдужим!»? Та тому, що виконавчий директор цієї громадської організації Оксана Левкова разом із кандидатом історичним наук, доцентом кафедри давньої та нової історії України Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Олексієм Сокирком відвідали 5 червня Прилуки.
Зустрічали їх представники міської влади, музейники, творчий та освітянський актив.
Усе, про що йшлося вище, розповіла Оксана Левкова. До речі, вона говорила гарною українською, хоча є уродженкою Росії. От би деяким нашим людям повчитися такому шанобливому ставленню до солов’їної!
– Пам’ятати жертовні сторінки української історії, як то Голодомор чи бій під Крутами, – це добре. Але підростаюче покоління слід виховувати на національних героях, – переконаний Олексій Сокирко. – Кожна поважаюча себе нація будує свою історію на іменах людей, які прославляли її. І це не обов’язково полководці. Це можуть бути і митці, і науковці.
Громадська організація «Не будь байдужим!» саме в такому руслі вибудовує один із напрямків своєї діяльності. Зокрема, протягом 2008-го та першої половини 2009 років тривав проект «Мазепа. Made in Ukraine». Заходи присвячувалися 300-річчю початку повстання на чолі з гетьманом Іваном Мазепою, 300-річчю Батуринської трагедії, а також 300-річчю Полтавської катастрофи. Проект складався із дійства у столичному Палаці спорту за участю вітчизняних знаменитостей і всеукраїнського конкурсу творів серед учнів 8-11 класів на тему «Хто для мене Іван Мазепа?
». Окрім того, волонтери видали дві брошури про Мазепу: одну підлітковим сленгом написали філологи Києво-Могилянки, а другу створив рок-музикант і художник Юрко Журавель (гурт «От Вінта!»). Також світ побачила футболка із написом «Мазепа – Супергерой».
Нинішнього ж року члени громадської організації розробили і видали методичні посібники та відеоурок «Конотопська битва». Перед тим, як розпочати їх презентацію у Прилуках, Оксана Левкова вручила подяки від ГО. Одна із них дісталася настоятелю церкви Різдва Пресвятої Богородиці, протоієрею Віталію Юрочку.
– Ця людина мислить категоріями не тільки Прилуччини, а й Південної та Східної України, яким треба допомогти. Отець Віталій пожертвував кошти, аби ми могли розтиражувати ще більше дисків про таку яскраву сторінку нашої історії, як Конотопська битва, – зазначила пані Оксана.
Ну, а тепер коротко про Конотопську битву. У підручниках історії їй відводиться дуже мало місця, хоча ця подія варта уваги. Вона відбулася наприкінці червня-на початку липня 1659 року. Московити не дотримувалися положень Переяславського договору,
і новий гетьман України Іван Виговський продовжив, як і Богдан Хмельницький, пошук союзників для забезпечення нормального існування Козацької держави. Свій вибір він зупинив на Польщі. Уже було підписано Гадяцький договір, згідно з яким Україна входила до складу Речі Посполитої на рівноправних умовах. Але це не сподобалося московському царю. Розпочалася війна. Влітку 1659 року московити оточили Конотоп. Аби звільнити його, Виговський виступив із козацьким військом та союзниками – кримськими татарами (збіг вражає). Після кривавої баталії, описувати яку на шпальтах газети немає сенсу, українсько-татарське військо здолало загарбників. Втрати московитів склали близько 30 тисяч чоловік. І причин цьому було дві: військовий геній Виговського та недооцінка козацького війська колишнім союзником. Чи не на таких прикладах треба вчитися нашим дітям? Український народ може і вміє за себе постояти.
Відеоурок зроблений дуже якісно. А щоб іще більше зацікавити школярів, пані Оксана рекомендувала вчителям історії перед переглядом наголошувати, що начитку тексту робить Фагот (Олег Михайлюта, соліст гурту «ТНМК» – авт.).
Столичні гості подарували методички та диски з уроком усім школам Прилук і Прилуцького району. Також Олексій Сокирко передав до міської центральної бібліотеки ім. Любові Забашти власну книгу «Лицарі другого сорту. Наймане військо Лівобережної Гетьманщини 1669-1726» і зібрання творів професора історії КНУ ім. Тараса Шевченка Володимира Сергійчука.
Кияни повернулися на береги Дніпра. Але їхнє послання «Не будь байдужим!» залишилося в серцях багатьох прилучан.
