День міста розпочався урочистим підняттям Прапора Ніжина. Підняв його міський голова Анатолій Лінник. До офіційної делегації приєдналися гості зі столиці, представники Чернігівського земляцтва.
На урочистій церемонії було оголошено про присвоєння звання Почесного громадянина Ніжина протоієрею, настоятелю собору Всіх Святих, отцю Сергію Чечину. Анатолій Лінник вручив отцю Сергію посвідчення і нагрудний знак Почесного громадянина міста.
От правда, на жаль, представники місцевої влади так до цих пір і не вивчили, як правильно представити отця Сергія. І за кожним разом, як ведуча представляла номінанта на почесне звання, змушувала посміхатися присутніх.
Оскільки наше видання створено, щоб інформувати населення, ми інформуємо нашу владу міста: “благочинний настоятель собору” — такого немає. Ви все змішали в кашу. Є настоятель собору Всіх Святих — це по-вашому “директор закладу, або керівник установи”, і є благочинний Ніжинського округу або району — це по-вашому як “голова райдержадміністрації”. А оголошувати публічно людину як заманеться — це неповага. А тим більше,
якщо ви вручаєте таке почесне звання і не в змозі дізнатися, ким насправді є ця людина.
Майстрам і митцям Ніжина також були вручені почесні звання Народного майстра міста Ніжина.
Після офіційних справ свято перенеслося в парк Шевченка. По оголошенню організаторів там проходив фестиваль під назвою “Його величність ніжинський огірок”. В багатьох присутніх така назва породжувала різні смішні асоціації, але спишемо то на особливості місцевого гумору.
По центральній алеї парку розташувалися різні бюджетні установи міста, в основному освітяни, з різними інсталяціями на тему огірка і концерваціями з тим же продуктом. Гурок — саме так в Ніжині називають цей овоч, якій став своєрідним брендом міста.
Ближче до входу в парк розташувалися МНСникі з Авіазагану. Огірки в них були теж, але ще було в них з собою кілька сулій з хорошим святковим настоєм. Відвідувачі заходили на свято, підходили до льотовців, бо ті так запрошували, що неможливо було пройти повз, і з яким хто настроєм не приходив, від рятувальників йшли далі тільки з добрим та веселим. Ну, на то вони й рятувальники,
щоб рятувати.
Цей захід теж відкривав міський голова Анатолій Лінник. Разом з гостями вони публічно імітували засолку огірків прямо на сцені. То був такий дружній акт єднання з тайним смислом, що через рік, цю бочку відкриють на такому ж святі і з’їдять, в тому ж складі і на тих же посадах. Хтось з почесної команди “засольщиків” теж символічно поклав в діжку довгий хрін з тайним смислом, що “хрін вам, а не ваші мрії”. Для тих, хто не підходив до столика рятувальників, повідомляємо, що це був жарт.
Саме свято огірка зовні виглядало досить веселим. Хоча освітяни, які власне і забезпечили захід, роптали. В принципі, так розрекламований фестиваль, відбувався за тим типовим сценарієм, за яким в Ніжині проходять 95 відсотків всіх свят: напрягають освіту, вчителі залучають до напрягу батьків. Всі разом сутками щось ліпліть-клеять і кожна школа чи дитсадок виставляють свою тематичну “садибу”.
Цей анахронізм в проведені свят ще йде від дореволюційної Росії, коли суспільство відкрито поділялося на класи. Бо корінь цього сторічного рефрену лежить у фіналі свята.
Після того,
як школи з батьками все це вручну притягли в парк, виставили, проходить таке собі змагання. По черзі, до кожної “садиби” підходить Велике начальство, а представники “садиби” (вчителі, діти і їх батьки) повинні розвеселити цих панів. До складу панів входять звісно міський голова, заступники, начальник Управління освіти, його заступник, ну ще кілька людей.
Вони схрестивши руки на пузі зверхньо подивляються, мовляв, ану, шо ви нам тут покажете...? Діти, вчителі, батьки розповідають віршики, співають пісеньки, пританцьовують. Вельможне начальство переглядується, рухає бровами. Тоді їм наливають по рюмашці самогону і дають на шпажках по корнішончику. Ті ж звісно, відмовляються. Але це не тому, що вони не хочуть. Просто так випити — то не весело. Тоді освіта починає відкривати всю сою українську душу: “ой, це ж старовинний рецепт моєї бабусі... це ж горілочка настояна на огірках (там дійсно плавають огірки) ой, ну будьласка, випийте, ось вам сальця, наркотика українського...” І комісія погоджується і випиває. Потім робе довольний вид, схвально кива головами і йде далі.
Ті, від кого відходять, щось буркочуть в слід, але потім махають на те рукою і самі собі далі створюють свято.
Не подумайте, все виглядає досить весело. Але звідки цей невбиваємий сценарій???
Після того, як комісія пройшла по всім садибам, вона, не довго сперечавшись, визначає кращих. Призи отримали з рук міського голови всі. Ну а найкращим — суперприз. Це добротна діжка, зроблена руками знаного майстра бондаря. Отримати таку — просто честь.
Решта отримали теж хороші призи. Наприклад, народний майстер Юлія Петренко, за те, що вона розписала дуже майстерно тарілки авторським зображенням Ніжинського огірка, отримала дуже гарний приз — тарілку, розписану народним майстром Юлією Петренко з авторським зображенням Ніжинського огірка. І була дуже приємно здивована.
Людям подобалось. Трохи відволіктися від складних нинішніх буднів та реалій, поспілкуватися, покатати дітей на гойдалках в таку теплу погоду — було дуже приємно і весело.
Фестиваль Ніжинського огірка закрив міський голова Анатолій Лінник. А багато хто залишились відпочивати в парку і насолоджуватися залишками свята.
В той час площа Франка перетворилася у феєрверк спорту. Борцівське татамі, баскетбольний майданчик, килими для гімнастів, танцювальний майданчик — так виглядав центр міста.
Спортивне свято відкрив міський голова Анатолій Лінник.
І справді, то було класно. Одразу на кількох майданчиках відбувалися спортивні змагання і показові виступи. Народ хотів подивитись все, бо кругом було цікаво, і тому бігали від одного виду спорту до іншого.
Діти, розкривши рота задивлялись, як їх однолітки феєрично виконували різні трюки, смикали батьків за поли і кричали підстрибуючи “о, я туди хочу записатись!!!”.
Описувати виступ спортсменів в кожному виді — немає сенсу. То було дійсно класне свято спорту, де отримували однакове задоволення всі.
www.uezd.com.ua
