37-річний Ігор Івасенко у мирному житті працював водієм автотранспортних засобів філії «Чернігівське лісове господарство». З 25 лютого 2022 року чоловік став на захист країни - на посаді кулеметника 58 окремої мотопіхотної бригади воює на Донецькому напрямку.Про це повідомляє Північний лісовий офіс.
До 24 лютого 2022 року 37-річний Ігор Івасенко працював водієм автотранспортних засобів філії «Чернігівське лісове господарство» ДП «Ліси України». Як зазначається, чоловік обрав професію за покликом серця, адже автомобілі – його пристрасть. У галузь Ігор потрапив випадково, втім працювати з лісом йому подобалося.
Фото: Північний лісовий офіс
Фото: Північний лісовий офісЗ 25 лютого 2022 року лісівник почав служити кулеметником у складі 58 окремої мотопіхотної бригади. Півтора року чоловік воює у гарячих точках на Донецькому напрямку.
Фото: Північний лісовий офісВдома, у Чернігові, на військового чекає його родина. Ігор зізнається - прагне якнайшвидше побачити свою маленьку доню Олександру, яка через війну була змушена виїхати закордон.
«Не буду казати, що я не втомився за ці 16 місяців війни.
Це важко, дуже важко. Але ми з побратимами тримаємося й підтримуємо один одного. Я мрію повернути мирне небо, я вірю, що перемога буде за нами. Хочу повернутись до своєї родини, роботи, колег і знову працювати з «мирною» технікою. Думки про це додають мені сил», - поділився військовий.
Фото: Північний лісовий офісПеребуваючи на передовій, Ігор продовжує підтримувати контакт з колегами-лісівниками.
«З Ігорем ми на зв’язку з його перших днів у ЗСУ. Він з тих людей, що завжди підтримають та прийдуть на допомогу. Навіть коли на Чернігівщині були активні бойові дії, оборона Чернігова, Ігор телефонував зі Сходу і запитував як ми тут. Запитував чи не обстріляли його робочу машину Камаз. Деякі пошкодження були звісно, адже лісотранспортна дільниця філії була пошкоджена в результаті мінометного обстрілу», - говорить провідний механік філії Євгеній Мамедов.
Фото: Північний лісовий офісРозповідаючи про колегу Ігоря Івасенка, Євгеній додає:
«Він хвилювався за дім, хоча сам постійно в небезпеці. Розповідав, що одного разу, виконуючи бойове завдання «на нулі», разом із побратимами наїхав на міну. Всі вижили тільки завдяки тому, що найбільший удар пройшов по пустих ящиках від снарядів… Ми з колегами дуже чекаємо на його повернення».
