У 6 містах України офіційно відкрили камʼяні памʼятні знаки з написом «XV—XIX ст. тут проходив Чумацький шлях, який є символом нерозривності культурного та історичного звʼязків материкової України і півострова Крим, українського і кримськотатарського народів». Про це повідомляють організатори мультидисциплінарного проекту «Шлях/Yol».
Шлях / Yol — масштабний культурно-мистецький проєкт, який презентує багатовікову історію та культуру кримських татар, засвідчує нерозривність зв’язків материкової частини України й півострова Крим.
Арт-караван «Чумацький шлях» — це перша з ініціатив проєкту Шлях/Yol, яка тривала із 26 до 31 серпня. Протягом 6 днів близько 30 відомих кримськотатарських і українських активістів, митців, блогерів, музикантів проїхали маршрутом довжиною 1250 км від Києва до Каланчака, провели культурно-мистецькі мініфестивалі, встановили й офіційно відкрили памʼятні знаки, знайомилися та спілкувалися з місцевими мешканцями, ночували в наметах — все задля максимального відродження духу Чумацького шляху.
Маршрут арт-каравану проклали через 6 міст: Київ,
Світлогірське, Нікополь, Берислав, Каховку та КПВВ Каланчак. Усі точки є вкрай важливими для культурної спадщини України, адже саме через них у XV—XIX століттях проходив Чумацький шлях — найвідоміший торговий шлях, який з’єднував материкову Україну і півострів Крим.
«Зшивання» країни, відновлення історичної справедливості, прокладання нового туристичного маршруту, діалог та єднання різних областей і громад навколо спільних історико-культурних цінностей — все це про арт-караван «Чумацький шлях». Під час «чумакування» в 4 містах (Світлогірське, Нікополь, Берислав, Каховка) відбулися заходи з фестивальною частиною, а саме: концерти, майстер-класи, ярмарки українських і кримськотатарських народних майстрів, частування кримськотатарською кавою на піску й козацьким кулішем на багатті, розписи хною, мистецтво ебру та розмальовки кримськотатарських орнаментів. Ввечері на гостей чекав показ першого українського німого чорно-білого фільму «Алім» про кримськотатарського народного героя Аліма Айдамаха, знятого Українським Держкіно в 1926 р, режисером Георгієм Тасін. Заборонений до показу в 1937 р,
він довго пролежав у архівах, а нині був показаний під музичний супровід всесвітньо відомого кримськотатарського музиканта Енвера Ізмайлова.
Чого навчитися і які майстер-класи можна було відвідати під час «чумакування» ?
майстер-клас з Ебру. Ебру – це найдавніше турецьке мистецтво розпису по воді.
майстер-клас з варіння кави на піску
майстер-клас з розпису хною
кримськотатарська розмальовка
На ярмарці можна було придбати кримськотатарську кераміку від Рустема Скибина та українську кераміку Павла Сахно.
Розважальну частину заходу супроводжували кримськотатарські танці у виконанні Ельвіє Катакі та виступи музикантів – Пушкін клейзмер Бенд .
Проєкт реалізується ГО «Ель Чєбєр» за підтримки Українського культурного фонду, Українського інституту і Кримського дому. Партнерами проєкту стали ГО «Центр етнологічних і політичних досліджень Криму», ГО «ЕЛЕОС-Україна», ГО «СВІТАРТА» та інші.