У Києві правоохоронці заявили про викриття керівництва комунальної лікарні, яке, за версією слідства, організувало систематичні побори з медичних працівників. Лікарі нібито були змушені щотижня передавати гроші за можливість проводити операції, виконувати медичні маніпуляції та працювати за фахом. Окремим інструментом тиску, як стверджують слідчі, могли бути погрози усунути медиків від оперативної роботи або позбавити їх бронювання від мобілізації.
Йдеться про працівників кількох медичних напрямів, зокрема хірургів, ортопедів і травматологів. За матеріалами кримінального провадження, незаконна система діяла не одноразово, а мала регулярний характер. Гроші нібито збирали наприкінці кожного робочого тижня, а розмір платежу залежав від кількості операцій та інших процедур, проведених конкретним лікарем.
Як, за даними слідства, працювала схемаПравоохоронці вважають, що організацією збору коштів займалися двоє завідувачів відділень. Один із них, за попередньою інформацією, формував списки проведених операцій, підраховував суму для кожного медика та контролював передачу грошей.
Надалі частину коштів могли отримувати інші представники адміністрації медичного закладу.
Лікарям, за версією слідства, фактично встановили неофіційну плату за доступ до операційної роботи. Медичні працівники мали передавати кошти за кожне втручання або маніпуляцію, виконану протягом тижня. Таким чином, сума незаконної винагороди залежала від професійного навантаження та кількості пацієнтів.
Слідчі стверджують, що відмова від сплати могла мати для медиків негативні наслідки. Їм нібито погрожували не допускати до операцій, переводити на роботу з документацією або обмежувати можливість виконувати професійні обов’язки. Такий тиск створював ситуацію, за якої лікарі ризикували втратити не лише частину заробітку, а й можливість працювати за спеціальністю.
Окремо у провадженні фігурує інформація про погрози, пов’язані з мобілізацією. За даними правоохоронців, працівникам могли натякати на можливе позбавлення бронювання. Для медиків, які працюють у системі охорони здоров’я в умовах воєнного стану, це могло бути особливо чутливим важелем впливу. Водночас остаточну правову оцінку цим обставинам має надати суд.
В одному з епізодів, який розслідують правоохоронці, медичний працівник нібито був змушений передати понад 40 тисяч гривень. Ця сума, за попередніми даними, стосувалася платежів за проведені операції та медичні процедури. Слідство перевіряє, чи були аналогічні випадки щодо інших працівників лікарні та якою могла бути загальна сума незаконно отриманих коштів.
Підозри керівникам лікарні та запобіжні заходиТрьом представникам керівництва медичного закладу повідомили про підозру за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України. Йдеться про одержання неправомірної вигоди службовою особою за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням. Така кваліфікація передбачає відповідальність у разі доведення вини в суді.
Двом завідувачам відділень суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Водночас закон передбачає альтернативу у формі застави. Медичному директору призначили нічний домашній арешт. Сторона обвинувачення не погодилася з таким рішенням у повному обсязі та заявила про намір домагатися його перегляду.
Прокуратура також наполягає на відстороненні медичного директора від посади.
На думку обвинувачення, перебування підозрюваного на керівній посаді може створювати ризики впливу на підлеглих, можливих свідків або документи, що мають значення для розслідування. Остаточне рішення щодо цього питання ухвалюватиме суд.
У межах кримінального провадження правоохоронці мають встановити всі обставини ймовірної схеми: період її функціонування, коло причетних осіб, джерела та обсяги коштів, а також можливу кількість медиків, які зазнали тиску. Важливим напрямом розслідування є перевірка списків операцій, фінансових записів, службового листування та інших матеріалів, які можуть підтвердити або спростувати висунуті підозри.
Чому справа важлива для медичної системиСитуація з можливими поборами у лікарні має значення не лише для конкретного медичного закладу. Якщо факт незаконного збору грошей буде доведено, це свідчитиме про використання адміністративних повноважень для особистого збагачення та тиску на працівників. Подібні практики підривають довіру до керівництва лікарень, створюють нерівні умови для медиків і можуть негативно позначатися на якості допомоги пацієнтам.
Операційна робота лікаря має визначатися професійною компетентністю, станом пацієнта та медичними показаннями, а не готовністю сплачувати неофіційні кошти керівництву. Коли доступ до операцій пов’язують із регулярними платежами, це може впливати на розподіл навантаження, формування черг і можливість лікарів повноцінно виконувати свої обов’язки.
Не менш серйозним аспектом є можливе використання теми мобілізації як засобу залякування. У період воєнного стану бронювання працівників критично важливих сфер є питанням, яке потребує чітких, прозорих і законних процедур. Будь-які погрози використати цей механізм для покарання або примусу можуть свідчити про зловживання службовим становищем і потребують окремої перевірки.
Водночас повідомлення про підозру не означає доведеності вини. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, кожна людина вважається невинуватою, доки її провину не буде підтверджено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Подальший перебіг справи залежатиме від результатів слідчих дій, позицій сторін та оцінки доказів судом.
Для працівників лікарні ця справа може стати можливістю відкрито повідомити про інші ймовірні епізоди тиску або вимагання, якщо такі факти мали місце. Водночас усі заяви мають бути належно зафіксовані та перевірені в установленому законом порядку. Громадськість очікує, що розслідування буде об’єктивним, а в разі підтвердження порушень винні особи понесуть відповідальність незалежно від посад і впливу.
