У Києві суд зобов’язав столичну школу №69 та управління освіти Солом’янського району солідарно виплатити матері колишньої першокласниці 10 млн грн моральної шкоди. Ще 741 тисячу гривень відповідачі мають компенсувати як майнові збитки. Причиною судового спору стала трагедія, яка сталася у шкільній їдальні у 2018 році.
Дитина зазнала ураження електричним струмом, коли торкнулася металевої конструкції біля роздавального столу. Унаслідок цього першокласниця пережила клінічну смерть, а її здоров’ю було завдано надзвичайно тяжкої шкоди. Нині дівчинка перебуває у вегетативному стані та потребує постійного догляду.
Рішення у цивільній справі ухвалив Солом’янський районний суд Києва. У документі зазначено, що відповідальність за наслідки інциденту несуть не лише безпосередні працівники навчального закладу, а й орган, який забезпечує функціонування школи. Саме тому виплату компенсації поклали солідарно на школу та районне управління освіти.
Як сталася трагедія у шкільній їдальніЗа матеріалами справи, подія відбулася під час перебування учнів у їдальні. Дівчинка стояла в черзі до роздавального столу та торкнулася руками його металевої підставки.
Конструкція мала електричний підігрів, однак, як випливає з обставин справи, її використання стало небезпечним для дітей.
Після дотику ученицю вдарило струмом. Очевидці розповідали, що дитина не могла самостійно відірвати руку від металевої конструкції, кричала, а через кілька секунд знепритомніла. Інші школярі, які перебували поруч, також могли відчути дію електричного струму.
Ситуація розгорталася на очах у дітей та працівників їдальні. Після втрати свідомості першокласниці їй почали надавати допомогу. До приїзду швидкої медичної допомоги необхідні заходи проводила шкільна медсестра. Попри зусилля медиків, наслідки ураження виявилися незворотними та вкрай тяжкими.
У матеріалах цивільної справи йдеться, що дитина втратила можливість говорити, ходити та самостійно обслуговувати себе. Вона не може вести звичайне життя, відвідувати школу, спілкуватися з однолітками й розвиватися відповідно до віку. Її повсякденність пов’язана з лікуванням, медичним наглядом і допомогою близьких.
Для родини наслідки трагедії виявилися довічними. Мати змушена постійно доглядати за донькою,
організовувати її лікування та забезпечувати побутові потреби. Суд врахував не лише фізичні страждання дитини, а й моральні переживання матері, яка фактично втратила можливість вести звичайне сімейне життя.
Чому суд призначив 10 млн грн моральної компенсаціїПід час розгляду справи суд оцінював характер травм, тривалість лікування, стан дитини та масштаб змін у житті всієї родини. Йшлося не про короткочасне погіршення здоров’я, а про стан, за якого дівчинка втратила здатність самостійно пересуватися, говорити та виконувати елементарні дії.
Моральна шкода у таких справах охоплює фізичний біль, психологічні страждання, втрату нормального способу життя, порушення соціальних зв’язків і неможливість реалізовувати права, доступні здоровій дитині. Суд також врахував переживання матері, яка вимушена постійно перебувати поруч із донькою та забезпечувати їй необхідну допомогу.
У рішенні зазначено, що присуджена сума має компенсувати завдані страждання, хоча жодна грошова виплата не здатна відновити здоров’я дитини або повернути родині життя, яке було до трагедії. Розмір моральної шкоди визначали з урахуванням усіх обставин,
а не лише факту перебування дівчинки в лікарні.
Окремо суд присудив 741 тисячу гривень майнової шкоди. До неї належать витрати, пов’язані з лікуванням, реабілітацією, медичними препаратами, доглядом та іншими потребами, які виникли внаслідок ураження електричним струмом. Для родини такі витрати можуть бути регулярними та тривати роками.
Солідарна відповідальність означає, що мати має право вимагати виконання рішення від обох відповідачів або від одного з них у повному обсязі. Надалі сторона, яка здійснить виплату, може порушувати питання про розподіл фінансового навантаження між відповідальними установами.
Кримінальне провадження та питання безпеки дітейПісля інциденту правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом можливої службової недбалості. Слідство мало встановити, хто відповідав за технічний стан обладнання, справність електропроводки та безпечне використання конструкції у шкільній їдальні.
У межах розслідування увагу приділяли роботі посадової особи, на яку покладали обов’язки з технічного забезпечення навчального закладу. Зокрема, перевірялося,
чи здійснювалися необхідні огляди обладнання, чи відповідала конструкція вимогам безпеки та чи були належним чином усунуті можливі несправності.
Кримінальне провадження зрештою закрили у зв’язку із завершенням строків притягнення до кримінальної відповідальності. Водночас таке закриття не означає, що подія не відбулася або що дитині не було завдано шкоди. Суд у цивільній справі окремо наголосив: припинення кримінального переслідування з нереабілітуючих підстав не позбавляє потерпілу сторону права вимагати компенсації.
Цивільний суд самостійно досліджував докази, показання свідків, документи щодо стану здоров’я дитини та обставини експлуатації обладнання. Для ухвалення рішення про відшкодування не було необхідним збереження обвинувального вироку у кримінальній справі.
Трагедія у шкільній їдальні вкотре продемонструвала, наскільки важливими є регулярні технічні перевірки обладнання, належний контроль за електромережею та своєчасне усунення небезпечних несправностей. Особливі вимоги мають застосовуватися до приміщень, якими щодня користуються діти, адже навіть короткочасна несправність може призвести до непоправних наслідків.
Рішення про виплату 10 млн грн моральної шкоди та 741 тисячі гривень майнової компенсації стало результатом багаторічної боротьби родини за відповідальність і відшкодування. Для матері ця справа була не лише фінансовою вимогою, а й спробою домогтися офіційного визнання того, що тяжкі наслідки для її доньки настали під час перебування під наглядом школи.
