ПрАТ Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (ІнГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи Метінвест, під загрозою зупинення роботи.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, ІнГЗК може зупинити роботу через постанову Кабміну від 30 травня 2024 року № 611, якою внесено зміни до Положення про особливості імпорту електроенергії в умовах воєнного стану в Україні зі збільшенням частки її імпорту до 80% для відсутності обмежень у постачанні споживачам, і просить її скасувати.
Відповідний лист підприємства надіслано на адресу прем'єр-міністра країни Дениса Шмигаля, копії - першому віцепрем'єр-міністру-міністру економіки Юлії Свириденко, а також голові в Нацкомісії, що здійснює держрегулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Міненергетики, НЕК Укренерго та головам парламентських комітетів із питань економічного розвитку і з питань енергетики та ЖКП.
Лист датується 3 червня поточного року. У документі констатується, що ІнГЗК висловлює серйозне занепокоєння з приводу внесення змін урядом постановою від 30 травня 2024 року в іншу постанову від 27 жовтня 2023 року № 1127,
якою гарантується забезпечення імпортерам електроенергії, звільняючи їх від планових обмежень споживання, якщо обсяг імпорту складає щонайменше 80% у структурі споживання (раніше було 30% із травня до вересня та 50% із жовтня по квітень).
При цьому наголошується, що підвищення норми купівлі імпортованої е/е до 80% змушує промисловість збільшувати обсяги імпортованої е/е, що стимулює штучне збільшення попиту на аукціонах і спекулятивне підвищення цін на неї.
«З огляду на те, що вартість е/е до ухвалення цієї постанови в пікові години вже становила від EUR160 до 200 МВт/год, подальше підвищення цін становить серйозну загрозу для промислових підприємств», — підкреслюється в листі ІнГЗК.
Додається, що це рішення уряду несе значні ризики для ГЗК, які є основними її споживачами. Особливо для ІнГЗК, оскільки витрати на е/е на підприємстві становлять 51% у собівартості виробництва, і підвищення цін на цей вид енергоносія вплине на конкурентоспроможність продукції на світових ринках.
Збільшення імпортованої е/е до 80% для ІнГЗК є недосяжним через високі ціни на неї,
внаслідок чого підприємство може повністю зупинитися. Тоді випуск залізорудної продукції в Україні знизиться на 2,7 млн тонн, що призведе до падіння ВВП на 4 млрд грн, зниження податкових надходжень на 0,7 млрд грн і втрати валютного виторгу близько $150 млн.
Крім того, це спричинить ланцюгову реакцію у вигляді зниження морських і залізничних перевезень, скорочення попиту на машинобудівну продукцію, що негативно позначиться на інших галузях економіки.
З огляду на це, ІнГЗК просить повернуться до попередніх норм під час імпорту е/е (30% із травня до вересня та 50% із жовтня до квітня), або скоригувати норму 50% протягом усього року. Крім того, збільшити обласні ліміти на обсяги імпортованої е/е.
Раніше повідомлялося, що Федерація роботодавців України (ФРУ) звернулася до Кабінету міністрів України з проханням скасувати постанову від 30 травня 2024 року № 611. Тоді зазначалося, що ухвалення цього рішення «з такого важливого та актуального для промисловості питання відбулося без належної дискусії та обговорення, що позбавило споживачів можливості висловити зауваження та пропозиції,
незважаючи на численні потенційно негативні наслідки».
При цьому підвищення вартості імпорту призведе до загального зростання цін на електроенергію та споживчі товари, що негативно вплине на рівень життя населення.
ФРУ також вказує, що нестабільність поставок е/е створює перешкоди для планування виробництва, що негативно впливає на промисловість і суміжні галузі, такі як залізничний транспорт і робота портів. Нездатність забезпечити стабільне постачання е/е призведе до зниження виробничої активності великих підприємств, зменшення податкових надходжень, валютної виручки, негативно вплине на ВВП України, забезпечення обороноздатності нашої держави, а також зростання безробіття, вважає об'єднання.
Як повідомлялося, консолідований чистий збиток Метінвесту у 2023 році становив $194 млн, тоді як у 2022 році він сягнув $2,19 млрд (зниження в 11 разів). Виручка впала на 11% - з майже $8,29 млрд до $7,4 млрд у 2022 році.
Основними акціонерами холдингу Метінвест є група СКМ Ріната Ахметова (71,24%) і Смарт-холдинг (23,76%), які спільно керують ним.
ІнГЗК спеціалізується на видобутку і переробці залізистих кварцитів Інгулецького родовища, розташованого в південній частині Криворізького залізорудного басейну, входить до групи Метінвест. Виробляє залізорудний концентрат. Виробнича потужність підприємства — 14 млн тонн залізорудного концентрату на рік.
