4 червня в Україні — День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Цей державний пам’ятний день був запроваджений рішенням Верховної Ради від 1 червня 2021 року. Загальнонаціональну скорботну дату згадали і в Кам’янському: колектив та учні Ліцею №16 зібралися разом, аби схилити голови в пам’ять про тих, чиє життя безжально обірвала війна.
За трагічною статистикою Офісу Генерального прокурора, станом на ранок 4 червня 2026 року внаслідок російської агресії в Україні загинули 707 дітей ще 2548 зазнали поранень різного ступеня тяжкості. Лише на Дніпропетровщині ворожі атаки забрали життя 46 безвинних хлопчиків та дівчаток.
У Ліцеї №16 пам’ять маленьких українців, які вже ніколи не сядуть за шкільні парти, вшанували хвилиною мовчання та символічними паперовими янголами.
Віта Буй, директор КЗ "Ліцей №16" КМР:
"Сьогодні ми вшановуємо пам’ять загиблих дітей. Це потрібно не тільки для того, щоб пам’ятати, а й щоб замислитися, наскільки цінним є життя. Кожного разу, коли лунає тривога, треба дбати про свою безпеку. На щастя, більшість наших закладів освіти мають свої, хоч і невеличкі, укриття. Дорослі намагаються зробити все, щоб діти навіть під час тривоги були в безпеці".
Для багатьох вихованців ліцею усвідомлення реалій війни є важким психологічним випробуванням. Школярі відверто діляться власними переживаннями від повномасштабного вторгнення та не приховують болю від того, що коїть ворог. Зокрема, учениця ліцею Анастасія зізнається: їй неймовірно боляче через напад росії, а самі окупанти просто неспроможні зрозуміти глибину та силу гасла "Слава Україні — Героям слава!".
Серед учнів закладу сьогодні навчається чимало дітей, для яких Кам’янське стало новою домівкою через те, що в їхніх рідних містах зараз тривають запеклі бої. Своїми спогадами поділилися дівчата з Донеччини. Дар’я з сумом розповідає, що в її рідному місті росіяни розбомбили навіть дитячі садочки.
Для школярів, які знайшли прихисток на Дніпропетровщині, відносно мирне місто — це можливість знову відчути прості радості, хоча відлуння війни наздоганяє і тут. Учениця Варя зазначає, що в нашому місті вони мають змогу бачити сонце, небо та радіти життю, і саме тому так важливо пам’ятати про тих, хто цього позбавлений.
Влада, учениця ліцею:
"Росія погубила так багато дитячих життів… Моє рідне місто — Донецьк. Я сама його майже не пам’ятаю, але мама розповідала, яке воно прекрасне. Через війну нам довелося приїхати сюди. У Кам’янському набагато спокійніше, хоча тривоги теж бувають, літають “шахеди” та трапляються прильоти. Але тут ми принаймні можемо нормально спати, вчитися і просто жити. Я дуже хочу, щоб ця війна нарешті закінчилася".
Попри свій юний вік, діти чітко розуміють значення цієї скорботної дати. Як коротко, але містко підсумував учень ліцею Марк
"Ми вшановували померлих дітей".
Наприкінці заходу керівництво закладу ще раз звернулося до ліцеїстів із закликом бути обачними та берегти себе. Директорка Віта Буй тепло додала, що діти — це найцінніший скарб у нашому житті, і лише коли щасливі вони, щасливі й дорослі.
Сообщение У Кам’янському ліцеїсти вшанували пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії рф появились сначала на MIC.
