Територія басейну Дніпра в межах України складає 291,4 тис. кв.км. і розділена між 19 областями України, з яких Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська та Миколаївська складають – 62,2 тис км. кв. Головним принципом при створенні існуючого адміністративно–територіального поділу України був принцип «демократичного централізму», який ще на зорі радянської влади було перенесено з партійних документів в реальне життя. Адміністративно–територіальний поділ дублювався радянськими та партійними структурами на різних рівнях. В результаті одержали унікальне не лише для України явище - до Дніпропетровської області нижче після Запорізької віднесено невизначену міжобласними кордонами частину акваторії Каховського водосховища, такий собі «водний анклав».
Основний обсяг водних ресурсів, що використовуються в регіоні, до якого входять Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська та частково Миколаївська області – це транзитний стік Дніпра. До Дніпропетровської області надходить 52,1 км куб. річкового стоку при обсязі місцевого (бокового) надходження 0.87. До Запорізької,
відповідно, 52.4 та 0,62. До Херсонської – 54,3 та 0,14. До Миколаївської – 3,43 та 0.57.
Як бачимо, використання вод в цих областях на порядок перевищує допустимий для використання обсяг місцевого стоку. В результаті чого навантаження на водні ресурси, згідно прийнятої градації, характеризується як «високе». Що і підтверджується висновком про стрімке погіршення якості поверхневих вод Дніпра після Дніпродзержинська. Скиди промислових гігантів Придніпров’я – Дніпропетровської та Запорізької області, міст Енергодару, Нікополя, інших населених пунктів, їх комунального господарства суттєво погіршують якість поверхневих вод.
В жовтні 2002 року під час проведення Міжнародного Дніпровського форуму громадських екологічних організацій Білорусії, Росії та України виникла ідея відзначення Дня Дніпра. Відтоді в першу суботу липня мешканці придніпровських поселень відзначають цей день, хто як свято, хто - розглядаючи та оцінюючи проблеми безпеки країни, які напряму пов’язані зі станом Дніпра, що колись був рікою. Спробую поділитись деякими з них.
Об’єднання громадських організацій трьох дніпровських країн стало можливим завдяки багаторічному проекту з дослідження стану басейну Дніпра,
який розпочався в 1994 році за фінансової підтримки Канади. Надалі ці дослідження фінансувалися з фонду ООН. Донори цього проекту передбачили витрати та забезпечили участь та можливість обговорення проблем з громадськими організаціями трьох країн. Багато проблем з колегами обговорювались на наших зустрічах у Київі, Мінську, Брянску, Бєлгороді. Результати досліджень, плани дій, рекомендації складають багато томів звітів. В дослідженнях, здійснених на території басейну Дніпра, для визначення впливу забруднення на водну екосистему застосована методологія оцінки екологічного ризику, яка є більш ефективною та органічною, ніж використання традиційної методології, орієнтованої на встановлені критеріальні оцінки (зокрема, ГДК, ГДС, норми якості води та інші). При розробці методик для умов басейну Дніпра за основу прийнято «Загальні вказівки по оцінці екологічних ризиків» Міністерства охорони навколишнього середовища Канади та інші.
Висловлюючись образно - хворий детально обстежений, видано рекомендації з приводу його лікування. На сьогодні ні одна країна ні окремо,
ні спільно (без чого це неможливо) діяти не розпочала. Продовжуючи аналогію, зазначу, що десятки років йде постійний процес реформування не лише медичної галузі. І знову згадаємо поради лікарів про основне - фактор часу у вирішенні проблеми здоров’я, а в нашому випадку - великої проблеми всього Дніпра.
В 1972 році до 50 річчя створення СРСР Дніпропетровське видавництво «Промінь» на трьох мовах випустило альманах-збірку мистецьких, прозових та поетичних творів «Чолом тобі, Славутичу». До цієї дати була прийнята спеціальна Постанова ЦК КПРС, в якій наголошувалось, що за роки будівництва соціалізму і комунізму в СРСР «виникла нова історична спільність – радянський народ. Він сформувався на базі суспільної власності на засоби виробництва, єдності економічного, соціально–політичного і культурного життя, маркситстько–ленінської ідеології, інтересів і комуністичних ідеалів робітничого класу». В результаті реалізації цієї ідеології до ювілейної дати на території України Дніпро як річка залишилась від Київської до Кременчукської ГЕС та після Каховської ГЕС (Канівська ГЕС була збудована пізніше).
Що стосується руслової частини Дніпра до гирла, то мало кому відомо, що в останні роки існування СРСР розпочалось будівництво каналу Дунай–Дніпро та підготовчі роботи з будівництва в гирлі Очаківської греблі. Це подавалось, як вирішення проблеми незабезпеченості водою грандіозних планів розвитку промисловості та енергетики – не можна було без користі для «нової історичної спільноти» дозволити скид дніпровської води в море. (До речі, про долю екосистеми Чорного моря тоді не йшлося). Варто згадати, що від тодішнього керівництва України вимагалось реалізувати плани розміщення 43 ядерних блоків, на що воно (тодішнє керівництво) насмілилось заперечити, посилаючись на відсутність води.
Рік тому, 27 червня 2014 року, підписана угода про Асоціацію між ЄС та Україною. Серед багатьох її положень є вирішення проблем довкілля, для чого передбачається в терміни, починаючи від 2-х років, скорегувати Національне законодавство або знайти шляхи вирішення екологічних проблем у відповідності до вимог законодавства ЄС. Серед них – Водна директива ЄС, прийнята в 2000 році,
яка передбачає суттєво нові підходи при здійсненні водної політики. Необхідно згадати, що Водною директивою ЄС встановлюються терміни досягнення необхідної якості води, включаючи біологічні показники для всіх країн, територія яких відноситься до водозбірного басейну певної ріки.
Наявність «водного анклаву» з невизначеними кордонами, віднесеного до Дніпропетровської області на акваторії Каховського водосховища, вимагає розуміння проблеми та реагування з боку місцевої влади нашого міста та депутатів міської ради. Чого, на жаль, не бачимо з боку народних обранців, які створили таку собі Нікопольську Агенцію Регіонального Розвитку. Відповідальність депутатів, що входять до її складу, перед виборцями вимагає відкритості та звітування за свою діяльність, зокрема, про те, наскільки рекомендації екологічного аудиту будуть враховані міською радою, щоб долучити обласні та державні структури до вирішення проблем Нікопольщини.
60 років тому, 5 липня 1955 року, відбулось перекриття Дніпра і його направили через греблю Каховської ГЕС. Був запущений перший агрегат ГЕС ,
а в жовтні 1956 – останній, шостий. В зиму 1955–1956рр. та повеневі води весни 1956 року затопили сплюндрований перед цим Великий Луг. Проектної позначки водосховище досягло в 1958 році. При цьому варто зазначити, що водосховище передбачалось як озерно–протічна система з коливанням рівня до 3,3 м. від позначки 16,0 до 12, 7. З будівництвом насосної станції для забору води Північно–Кримським каналом.
Міжнародний фонд Дніпра, Українське товариство охорони природи підтримали пропозицію громадських організацій нікопольщини щодо проведення в Нікополі у вересні поточного року Науково-практичної конференції до 60-річчя пуску Каховської ГЕС з розглядом проблем, викликаних створенням водосховища. А їх більш ніж достатньо. «На підставі систематизованого статистичного і наукового матеріалу, нагромадженого вченими переважно України, а також Росії, проведено детальний аналіз екологічного стану, геологічної діяльності внутрішніх «морів», який дає можливість зробити висновок, що басейн Дніпра не переживав подібних потрясінь принаймні за 11 тисяч років після завершення останнього (Валдайського)
льодовикового періоду, геологічною пам’яткою якого є борові (піщані) тераси вздовж лівих берегів…» (Е.Г.Дегодюк, С.Е. Дегодюк). Так що, шановні земляки, у період, в який нам довелось жити, необхідно вирішувати не лише суспільно–політичні та військові потрясіння. Пропозиції щодо проведення в Нікополі науково–практичної конференції «Каховське водосховище + 60, проблеми, перспективи в розрізі адаптації законодавства України до законодавчої бази ЄС, згідно Угоди про Асоціацію від 27.06. 2014 року» розглянуті на засіданні громадської екологічної ради при Дніпропетровській обласній адміністрації 25 червня та в Інституті проблем природокористування та екології НАН України 2 липня на заході по відзначенню Міжнародного дня Дніпра. Сподіваємося на розуміння і підтримку пропозиції з боку нікопольської міської ради та в.о. міського голови, яким надано ці пропозиції.
В.Сандул,
голова Нікопольського відділення Міжнародного фонду Дніпра, Нижньодніпровської громадської басейнової ради ВЕР
«Хортицький Форум».
