Представники ДНР і ЛНР відмовляються визнати закони про особливий статус Донбасу та про визначення тимчасово окупованих територій, прийняті Верховною Радою, посилаючись на те, що це є порушенням мінських домовленостей. Як розповів заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький, території з особливим статусом — це ті території, які отримають такий статус після проведення виборів. І тільки за результатами цих виборів Київ продовжить діалог з представниками самопроголошених республік. Верховна Рада прийняла постанову про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування. Крім того, народні депутати підтримали законопроект про визначення тимчасово окупованих територій.
Детальніше про прийняті законопроекти щодо Донбасу радіостанція Голос Столиці обговорила із заступником директора Агентства моделювання ситуацій Олексієм Голобуцьким.
Чим відрізняються один від одного ці два поняття — тимчасово окуповані території і території з особливим статусом?
Чи вони тільки доповнюють один одного?
— Території з особливим статусом — це території, які після проведення місцевих виборів будуть визначені як території з таким статусом. За результатами виборів будуть вестися переговори з представниками ополченців.
Це така глибока децентралізація?
— Так, досить глибока.
Не тільки економічна, а й адміністративна децентралізація.
— Виходячи з реалій на тій частині території, зрозуміло, що це не та децентралізація, яка вкладається в європейське поняття. А тимчасово окупована територія — це статус, як у Криму. Тобто, ми де-факто визнаємо, що якщо не буде виборів, то не буде і представників, з якими ми будемо вести діалог. І тоді ця територія вважатиметься тимчасово окупованою.
Є маса населених пунктів, які не віднесли до території з особливим порядком місцевого самоврядування. Зокрема, Станиця Луганська, Щастя, Трьохізбенка, Сміливе. Чому так?
— Все це виходить з протоколів по лінії розмежування в перших мінських домовленостях. Але після цього ситуація змінилася. Територія, контрольована ополченцями, збільшилася.
Що буде з тими населеними пунктами,
які потрапляють в цю територію? Виходить, вони взагалі не визначені?
— Це не найскладніше питання, яке виникає при прийнятті цього закону, при подальшому діалозі та проведенні тих же виборів, якщо вони взагалі відбудуться. Зараз вкрай складно сказати, що буде з цими населеними пунктами через нечітке формулювання. На даний момент ситуація така, що ДНР і ЛНР вважають прийняття закону порушенням мінських домовленостей. Судячи з усього, це затягування процесу з метою відтягнути початок війни. Адже багато хто впевнений, що перемир'я — це просто перепочинок.
Скажіть, які зміни очікують українців, які проживають на тимчасово окупованих територіях? Що ця постанова означатиме для них?
— Якщо постанова буде відкинута представниками самопроголошених республік, вона нічого не означає. Вони як знаходилися, так і знаходяться на території, захопленій ополченцями. Якщо ж будуть прийняті рішення за мінськими домовленостями, то це привнесе в їхнє життя елемент української державності. Це і нормалізація соціальних виплат, і народна міліція тощо. Тобто, елементи нормального цивільного життя, яким вони жили ще півтора роки тому.
Читайте також:
Закон Порошенка про Донбас не запрацює ніколи − Погребинський