Донецьк

Ескалація війни на Донбасі: причини та наслідки

18 лис•Вголос

Після перемир’я на Донбасі, яке розпочалося на початку вересня, бойовики відновили атаки українських військових. Путінські найманці стріляють в українських військових з різного озброєння: зенітних установок, мінометів, гранатометів, великокаліберних кулеметів, стрілецької зброї, а нещодавно відновили обстріли з «Градів». За останні кілька днів від рук терористів знову почали помирати українські військові і з кожним днем конфлікт усе більше загострюється. На початку перемир’я експерти говорили, що бойовики притихли за вказівкою Путіна, який у такий спосіб хотів заробити дивіденди перед засіданням Генеральної Асамблеї Ради ООН. Проте засідання відбулося, а бойовики надалі мовчали.

Певна активність бандитських формувань розпочалася після завершення першого туру місцевих виборів в Україні, а вже після другого терористи майже повністю відновили бойові дії.

поцікавився в експертів, чи варто пов’язувати затишшя на українському фронті із засіданням Генасамблеї ООН та виборами в Україні й чому терористи почали стріляти саме тепер.

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський вважає,

що відновлення обстрілів пов’язане з кількома факторами. По-перше, Кремль усунув радника президента Росії Владислава Суркова від кураторства незаконних «ДНР» і «ЛНР». Це означає, що, можливо, в Росії шукають нову парадигму поведінки на Донбасі, і сказати, якою вона буде, наразі неможливо. На думку експерта, поки що якоїсь системної поведінки немає, тому керівники терористичних формувань просто імпровізують.

По-друге, збільшується рівень незадоволення серед сепаратистів та мешканців підконтрольних Росії територій. Одним зі способів контролювати людей у такому стані є бойові дії, які бойовики використовують для «підняття тонусу».

Також нагнітання обстановки на Сході України може бути викликане наближенням чергових консультацій та переговорів у мінському та нормандському форматах. Росія постійно використовує таку тактику, щоб змусити сторони піти на умови Кремля.

«Загалом Україна не проти шукати якийсь взаємовигідний консенсус, однак ми повинні чітко розуміти, які червоні лінії не маємо переходити. На мою думку, однією із таких ліній є легалізація «ЛНР» та «ДНР».

Якщо Україні викрутять руки і змусять провести там вибори, то це означатиме легалізацію, і в цьому разі законних підстав для того, щоб утримувати лінію розмежування, в нас уже не буде», – сказав експерт.

Він пояснив, що зняття лінії розмежування призведе то того, що весь «непотріб», який зараз є на Донбасі, – радикальні екстремісти, терористи та російська агентура – хлине в Україну.

Проконтролювати таку кількість злочинців українські спецслужби, на думку Миколи Сунгуровського, не зможуть. Він наголосив, що така ситуація призведе до дестабілізації в багатьох регіонах нашої держави.

Крім того, якщо Україна відмовиться від повної амністії, то представники «законної влади» сепаратистських формувань матимуть усі підстави звернутися до Володимира Путіна по допомогу.

У тому, що затишшя на Донбасі дійсно пов’язане із проведенням виборів в Україні, переконаний військовий експерт Інституту Євроатлантичного співробітництва Ігор Козій. Він пояснив, що для того, щоб планувати розвиток подій на Донбасі, Путіну важливо знати політичний «розклад» в Україні.

«Путіну важливо знати ситуацію в Україні.

Ми бачимо, що в багатьох регіонах було дуже серйозно представлено колишню Партію регіонів. Отож Путін витримав паузу, щоб дати цим людям завершити виборчий процес у вигідному для них становищі. Однак уже після першого туру виборів стало зрозуміло, що голосування відбулося не так, як хотілось би Кремлю, й обстріли відновилися», – пояснив експерт.

За словами Ігоря Козія, ще однією причиною активізації бойовиків на Донбасі є саміт G20 у Туреччині, який тривав у ці дні, а перед зустрічами такого формату терористи Путіна традиційно стають агресивнішими.

Керівник Центру дослідження проблем регіонального міжнародного співробітництва Володимир Гулима, своєю чергою, зазначив, що останні події у світі, зокрема катастрофа літака А321 в Єгипті та терористичні акти у Франції, про причетність Росії до яких говорять експерти, суттєво відволікли увагу від проблем України. Водночас Російська Федерація в цій ситуації намагається позиціонувати себе учасником боротьби зі світовим тероризмом. Отож, користуючись тим, що увагу світової спільноти нині прикуто далеко не до України,

терористи на Донбасі вирішують свої питання тими способами, якими вміють.

«Російські найманці показують українській владі, що можуть легко дестабілізувати ситуацію в Україні й таким чином схиляють наше державне керівництво до якихось перемовин. Вони показують, що мають сили та засоби, щоб вплинути на наше крихке перемир’я», – сказав експерт.

Водночас колишній прес-аташе посольства Грузії в Україні Бачо Корчилава вважає, що немає підстав пов’язувати дії бойовиків на Донбасі з виборами, засіданням Генасамблеї Ради ООН чи самітом G20.

«Дії Російської Федерації нічим не відрізняються від тих, які вона проводила в Абхазії чи Південній Осетії. Росіянам тоді було наплювати на суспільну думку, на позицію Заходу, тож говорити, що Путін боятиметься санкцій, неправильно», – пояснив Бачо Корчилава.

Він додав, що, ймовірно, це перемир’я було звичайною паузою для відпочинку, адже будь-яка армія повинна мати передишку, тим паче така нерегулярна, як у бойовиків.

Бачо Корчилава зазначив, що надалі можна очікувати загострення конфлікту, адже в останні кілька днів є тенденція до збільшення кількості обстрілів та жертв. Тому важливо, аби під час цієї паузи українські військові змогли належно підготуватися, відновити сили, щоб у разі серйозних атак агресора адекватно та грамотно реагувати.

«Розвиток подій на Донбасі більшою мірою залежить від нас, від того, наскільки ми готові робити непопулярні речі, змінювати самих себе та боротися з ворогом. Наші дії повинні бути вивіреними та точними. Не можна вмовляти ворога, коли він по тобі стріляє. Його треба знищувати. Є певний порядок дій, які застосовують за певних обставин, і ми не повинні боятися їх проводити», – резюмував експерт.

Леся Бурбан, «Вголос»

Читайте ще