Донецьк

Голова ГО «Група Патріот» Олег Котенко розповів, чому не відбуваються обміни та скільки людей утримують в ОРДЛО

11 листопада відбулося чергове засідання ТКГ на рівні Глав делегацій у режимі відеоконференції. Очільник Української делегації Леонід Кравчук закликав Росію та підконтрольну їй «владу» ОРДЛО повернути додому до Різдва та Нового року усіх взаємно утримуваних осіб. 19 листопада Україна запропонувала скликати позачергові засідання робочих груп ТКГ з безпекових, політичних і гуманітарних питань. Питання звільнення людей є однією з тем обговорення на цих засіданнях. Через ці події ми звернулися до Олега Котенка, голови ГО «Группа Патріот», щоб він розповів про ситуацію, яка склалася сьогодні у питанні звільнення українців з тюрем ОРДЛО. Станом на зараз щось відомо про перспективу обміну?        «Протягом шістьох років, поки йде війна, у грудні місяці відбувалося декілька обмінів, саме масових обмінів. Це 2014, 2017 та 2019 роки. Скоріш за все, це пов’язано з санкціями, які накладені на Путіна. Він намагається здаватися хорошим лицарем на білому коні, який буде відпускати людей. Натомість, на якісь певні умови повинна піти Україна… собі на шкоду. Друга причина – ОБСЄ веде перемовини і їм важлива гарна статистика їх праці на окупованих територіях.

Тому вони добиваються від Москви проведення обміну у грудні, щоб можна було закрити свою статистику. Як буде у цьому році, сказати важко», – сказав він. Крім того, додав, що раніше «вів перемовини лише на першому етапі. Потім цілий штат людей-перемовників, які входять до ГО «Група Патріот», вели ці перемовини». Олег Котенко пояснив, в чому є різниця між перемовинами на першому етапі російсько-української війни і потім, починаючи з 2016 року. «Так звані «польові командири» бойовиків бажали забрати своїх людей, які потрапили у полон до українських військових. Вони були у цьому питанні зацікавлені і не було ніякої політики. Вони відносно легко погоджувалися на обміни. Обміни відбувалися два-три рази на тиждень. Тоді була залежність від СБУ та ЗСУ: дадуть вони підтвердження на тих людей, яких хочуть обміняти бойовики, або не підтвердять. Якщо ці люди (для обміну, – ред.) погоджувалися відповідними структурами держави, то ми їх передавали. Бойовики ніколи нашу організацію не дурили і віддавали наших полонених», – розповів Котенко. З 2016 року питання обміну полоненими почало політизуватися,

зазначає Олег Котенко, і нагадує, що цей процес хотів заполітизувати Віктор Медведчук, ще починаючи з 2014 року. «Але він (Медвечук, – ред.) не контролював незаконні військові формування Мозгового, Дрьомова, «Абхаза» та інших. Вони домовлялися про обміни самотужки. Починаючи з 2016 року все перейшло у політичну площину. Цим питанням почали займатися навіть в офісі Адміністрації президента, політики почали вникати у ці питання та вести перемовини. Тепер для того, щоб звільнити людей, треба вести перемовини на політичному рівні. Майже с самим Путіним, щоб звільнити наших людей. Цим питанням не може займатися будь-яка громадська організація, наприклад «Група Патріот» або якась інша. Цим питанням займаються на самому високому рівні в ОП. Зараз Єрмак цим питанням займається та президент безпосередньо. Вони ведуть перемовини про обмін. А от якість таких обмінів – це відноситься вже до організацій, які хочуть, щоб обміни пройшли. Вони мають допомагати з’ясувати: де знаходиться людина, у якому вона стані, чи має вона відношення до України взагалі і чи треба її забирати звідти.

Громадська організація зараз є консультантом», – сказав він. Скільки зараз заручників на окупованій території Донбасу? І чи є різниця між інформацією про кількість людей, яка є у СБУ та у громадських об’єднань? «Це близько 260 людей. Це ті люди, про яких ми знаємо, що вони потрапили у полон. Є побоювання, що деякі з них вже не є живими. Бо місцезнаходження цих людей з 14 та 15 років ми визначити не можемо. Хоча в нас є фото та відеодокази того, що вони були у полоні, що їх допитували. Наша кількість у списках і кількість у СБУ співпадають. Ми багато передаємо інформації Центру служби щодо людей, яких захопили у полон. В нас є «гаряча лінія», на яку ми приймаємо інформацію від родичів затриманих на окупованій території Донбасу, а далі передаємо до Центру. Серед заручників є військові, цивільні, є також групи, які були туди відправлені для виконання бойових завдань. Ми маємо практично повну інформацію про людей, які знаходяться у полоні», – розповів Котенко. Чи використовує Росія заручників як елемент тиску на Україну, намагаючись прив’язати до обміну інші питання?

«У Росії – це головний важіль тиску. Їх люди, які знаходяться у нас у тюрмах, Росію взагалі не турбують. РФ розуміє, що Україна рухається до демократичних принципів і своїх людей не буде залишати. Це, напевно, єдиний потужний аргумент Путіна, коли він каже, що, мовляв, я буду звільняти, а ви тоді забудьте про Крим або дайте воду до півострова, давайте проводити вибори, а потім все інше. Це аргумент політичний зараз. Вони дійсно заручники, і так роблять виключно терористи. Все, що робить Путін, він робить, як терорист: в нас є ваші заручники і ми їх звільнимо, якщо ви виконаєте наші умови», – пояснив він. Олег Котенко говорить, що обмін заручниками йде у різних країнах і у різних конфліктах. Але ніколи немає такого, щоб при обміні висувалися будь-які інші умови, крім самого процесу обміну: «Єдина країна, яка вимагає політичні умови при обміні – це Росія». «Представники міжнародної Місії Червоний хрест, з якою співпрацює «Група Патріот», нам кажуть, що ніде у світі не було такого, щоб з нами не співпрацювали. Навіть у самих жорстких конфліктах у світі сторони йдуть на співпрацю з Червоним хрестом і допускають до заручників.

Що відбувається на окупованій території Донбасу? Їх туди не пускають або допускають до двох-трьох-чотирьох заручників. А їх там приблизно 260. Як це можна назвати? Тільки – фαшизм. Вони нас називають фαшиcτами, а по суті, саме вони фαшиcτи», – розповідає голова організації. На останньому обміні, який відбувся у грудні 2019 року, виявилося, що українських ЗМІ там не було, а ЗМІ РФ там були. Вже потім, під тиском, журналістів пустили на майданчик, де проходив обмін. Через що так все відбувалося? «Це були умови тієї сторони. І Україна на ці умови погодилися. Вони ці умови встановлюють за добу до обміну і таких умов досить багато. Наприклад, є погоджений список, а з цього списку вони не привозять десь 15 людей. А потім, вже на лінії розмежування, починається: а ви нам ще маєте привезти людей. Хоча ці прізвища навіть не обговорювалися. А вони потім кажуть: ми вам ваших не привеземо, якщо ви нам не пообіцяєте, що ви наших людей не привезете, через певний час…», – каже він. Досить часто українська сторона, щоб не зірвати обмін, йшла на поступки  у самий останній момент. І це йшло не на користь Україні. Олег Котенко вважає, що треба більш ретельніше готуватися до процесів обміну і бути готовим до всіляких несподіванок. Крім того, голова ГО впевнений, що не завжди є корисним заздалегідь повідомляти про обмін, про прізвища у обмінному списку, бо це дає додаткові козирі супротивнику, який може висувати нові умови, розуміючи, наскільки важливі ці люди для України.          

Читайте ще