У світі сформувалося перевиробництво металу. За цієї умови захист національних ринків стає надзвичайно важливим завданням. Більшість країн світу вже захищають внутрішні ринки всіма доступними засобами. Зокрема, доволі популярним інструментом стали антидемпінгові розслідування. Чимало таких розслідувань проводяться й по відношенню до українських компаній. Останнім часом на арену вийшов новий інструмент торгових воєн. Під виглядом так званої боротьби за збереження навколишнього середовища світ почав активно використовувати механізм вуглецевого коригування імпорту – CBAM.
Як протидіяти заходам, спрямованим проти українських постачальників металургійної продукції на зовнішні ринки, і як захистити внутрішній ринок, вирішували експерти на конференції "Торгові війни: мистецтво захисту-2026", організованій юридичною фірмою "Ілляшев та Партнери" за підтримки компанії DONE, що відбулася у Києві 20 травня.
Про власний досвід участі у багатьох антидемпінгових розслідуваннях розповів генеральний директор компанії "Стальканат" Сергій Лавриненко. Зокрема, досвідчений промисловець застерігає бізнес від некоректної поведінки під час таких розслідувань,
оскільки дуже часто вони межують із конфліктом інтересів. За таких умов, на переконання експерта, і учасники розслідувань, і держава мають демонструвати вкрай виважений підхід. Часто вкрай важко визначити, кого саме має захищати Україна – виробника кінцевої продукції чи постачальника дефіцитної сировини. Приміром, виробника метизної продукції, чи виробника катанки. Тому експерт пропонує більш універсальний, на його думку, підхід. Мовляв, критерієм вибору має стати такий показник, як кількість робочих місць на виробництві. На переконання гендиректора "Стальканату", варто захищати в першу чергу ті виробництва, які потребують більше робочих місць, і де буде створюватися вища додана вартість.
Для вибудови ефективної системи захисту українського ринку варто також перейняти європейський досвід проведення антидемпінгових розслідувань, обов’язковою складовою яких є дослідження національного інтересу, зауважив спікер. В Україні, на жаль, такі дослідження ще не стали обов’язковими, тому поки що на вітчизняному ринку вони фігурують як екзотика.
Він додав, що запровадження антидемпінгових мит може призвести до значних втрат для українських виробників металопродукції, які перевищать вигоду для ініціаторів таких обмежень.
