Міністерство фінансів відклало на грудень видатки, заплановані на підготовку української енергетики до зими. Про таке рішення розповіла голова Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, застерігши, що перенесення фінансування на кінець року створює серйозну проблему для його фактичного використання.
Коротко про головне
- Мінфін переніс частину капітальних видатків із вересня, жовтня та листопада на грудень.
- Лише з вересня на кінець року перенесли 39 млрд грн запланованих капітальних видатків.
Серед відкладених напрямів — захист енергетики, підготовка до зими, лікарні, укриття та соціальне житло. - Підласа пов’язує брак коштів із затримкою міжнародного фінансування через невчасне виконання Україною взятих зобов’язань.
За словами Підласи, насамперед рішення торкнулося капітальних видатків. До них належать будівництво та реконструкція лікарень,
облаштування укриттів у лікарнях і школах, захист енергетичної інфраструктури, будівництво соціального житла та інші проєкти.
«Мінфін вніс зміни до розпису державного бюджету і відклав деякі видатки вересня, жовтня і листопада на грудень. В першу чергу це капітальні видатки: будівництво і реконструкція, в тому числі лікарень; це будівництво укриттів в лікарнях і школах; захист енергетики; будівництво соціального житла тощо», — зазначила Підласа.
Соціальні видатки уряд при цьому продовжує фінансувати. Зокрема, йдеться про заробітні плати працівників бюджетного сектору.
Скільки грошей у держбюджеті перенесли на кінець 2026 рокуМасштаб перенесення Підласа показала на прикладі вересневих витрат. За її словами, уряду довелося відкласти на кінець року 39 млрд грн капітальних видатків, які планували профінансувати вже у вересні.
Проблема, на яку звертає увагу голова Бюджетного комітету, полягає не тільки в затримці на кілька місяців. Вона сумнівається, що капітальні проєкти, фінансування яких перенесено на останній місяць року, фізично встигнуть отримати та використати ці кошти до завершення бюджетного періоду.
«Але, коли ми говоримо про капітальні видатки, то ми розуміємо, що відкладення їх на грудень означає, що у цьому році вони взагалі не будуть профінансовані, тому що це просто неможливо буде зробити», — заявила Підласа.
Таким чином, перенесення видатків вона фактично розглядає як ризик того, що частина запланованих на 2026 рік проєктів залишиться без фінансування до кінця року.
Що буде з фінансуванням підготовки енергетики до зимиСеред напрямів, яких безпосередньо торкнулося перенесення, Підласа назвала захист енергетики та реалізацію «планів стійкості» й підготовки до зими.
Ці витрати також перенесені на грудень разом з іншими капітальними видатками. При цьому сама Підласа наголошує, що виконати капітальні видатки, перенесені на останній місяць року, може бути неможливо.
«Тому ми говоримо, що ситуація з бюджетом погана. Коли ми говоримо про те, що потрібно ухвалювати ритмічно і вчасно міжнародні зобов’язання, то ми не просто так це говоримо», — наголосила голова Бюджетного комітету.
Її оцінка означає, що затримки із зовнішнім фінансуванням вже позначилися на внутрішньому бюджетному календарі та торкнулися напрямів,
які держава планувала профінансувати до початку та протягом опалювального сезону.
Чому Україні не вистачає міжнародного фінансуванняПідласа пов’язує нинішню проблему з тим, що уряд і Верховна Рада вчасно не виконали частину зобов’язань, від яких залежить отримання міжнародної фінансової допомоги.
Як приклад вона навела законопроєкт щодо скасування пільги на безмитне ввезення міжнародних посилок. За її словами, Верховна Рада мала ухвалити його в цілому до кінця серпня, що дозволило б Україні отримати відповідний транш ЄС у середині вересня.
Натомість документ ухвалили лише в середині вересня, через що змістилися і строки надходження коштів.
«Однак ми ухвалили законопроєкт в середині вересня, тобто у кращому разі гроші прийдуть вкінці жовтня — на 2 місяці пізніше. Але на ці гроші були розраховані видатки», — підкреслила Підласа.
Отже, за її поясненням, проблема виникає через розрив між календарем запланованих державних витрат та фактичними строками надходження міжнародних коштів, на які ці витрати були розраховані.
Скільки міжнародної допомоги мала отримати Україна у 2026 році
На 2026 рік передбачалося залучити 50,8 млрд доларів міжнародного фінансування, однак через затримки з виконанням необхідних умов Україна отримала близько 21 млрд доларів.
Таким чином, на момент заяви Підласи більша частина міжнародного фінансування, на яке розраховували під час планування державного бюджету, ще не надійшла.
Залежність бюджету від зовнішніх ресурсів залишається значною: Міністерство фінансів раніше оцінювало потребу України в міжнародній допомозі у 2026 році приблизно у 52 млрд доларів для підтримання макрофінансової стабільності та відновлення критичної інфраструктури.
Чим загрожує перенесення видатків на груденьЗаява Підласи вказує на проблему, яка виходить за межі формального перенесення бюджетних платежів з одного місяця на інший. Капітальні видатки потребують часу на реалізацію проєктів, тому надходження коштів наприкінці року може не залишити можливості фактично використати їх у межах 2026 року.
Найбільш чутливим є перенесення коштів на захист енергетики та підготовку до зими, оскільки ці роботи прив’язані до конкретного сезону. Разом з ними відтерміновано фінансування укриттів, реконструкції лікарень, соціального житла та інших капітальних проєктів.
Позиція Підласи полягає в тому, що затримка виконання міжнародних зобов’язань вже має внутрішню бюджетну ціну: кошти від партнерів надходять пізніше, заплановані під них видатки доводиться переносити, а частина капітальних проєктів через перенесення на грудень ризикує взагалі не отримати фінансування у 2026 році.
