Верховний Суд підтвердив законність рішення про стягнення до державного бюджету понад 1,1 млрд грн, які були сплачені за реконструкцію транспортної розв’язки на Шулявці в Києві. Касаційну скаргу відповідача суд відхилив, залишивши без змін рішення Господарського суду міста Києва та постанову апеляційної інстанції.
Судовий спір стосується закупівлі робіт із реконструкції Шулявського шляхопроводу та договору, укладеного за результатами торгів. Правоохоронці та суди дійшли висновку, що під час проведення закупівлі були порушені вимоги законодавства про захист економічної конкуренції, а укладений договір суперечив інтересам держави й суспільства.
Через додаткові угоди вартість робіт зросла майже вдвічіТорги на реконструкцію транспортної розв’язки на перетині проспекту Перемоги та вулиці Гетьмана відбулися у 2018 році. Об’єкт розташований у межах Солом’янського та Шевченківського районів столиці. Замовником робіт виступало комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва».
Переможцем закупівлі стало приватне товариство, з яким комунальне підприємство уклало договір на суму 598,
5 млн грн. Однак надалі сторони підписали низку додаткових угод. Ними продовжували строки виконання робіт і збільшували загальну вартість договору.
У результаті ціна реконструкції зросла майже вдвічі. На початок 2024 року підрядник уже отримав за виконані роботи понад 1,1 млрд грн. Саме цю суму прокуратура вимагала стягнути в дохід держави після визнання недійсними рішення тендерного комітету та договору підряду.
Окреме значення у справі мало рішення Антимонопольного комітету України. Регулятор встановив, що переможець торгів та інша компанія, яка брала участь у конкурсі, вчинили антиконкурентні узгоджені дії. На думку контролюючого органу, такі дії призвели до спотворення результатів закупівлі та могли вплинути на визначення переможця.
Судові рішення передбачають не лише визнання недійсними результатів закупівлі та договору, а й повернення до бюджету коштів, отриманих за цим договором. Таким чином, справа має значення не тільки для реконструкції Шулявської розв’язки, а й для практики контролю за використанням коштів територіальних громад.
Що встановили суди у справі про Шулявський шляхопровід
Київська міська прокуратура звернулася до господарського суду в інтересах держави. У позові прокурори просили визнати недійсними рішення тендерного комітету та договір на виконання будівельних робіт. Підставою для звернення стало встановлення порушень під час проведення аукціону та укладення угоди.
Господарський суд міста Києва задовольнив позов. Апеляційна інстанція погодилася з цими висновками та залишила рішення без змін. Під час касаційного перегляду Верховний Суд не знайшов підстав для скасування попередніх судових актів.
22 вересня 2026 року Верховний Суд відхилив касаційну скаргу відповідача. У підсумку рішення про стягнення понад 1,1 млрд грн залишилося чинним. Це означає, що відповідач має повернути до державного бюджету кошти, сплачені в межах договору, який суди визнали таким, що не відповідає вимогам законодавства та інтересам держави.
Для міста ця справа є показовою, оскільки йдеться про один із найбільш помітних інфраструктурних проєктів столиці. Водночас судовий розгляд демонструє, що значний бюджет закупівлі та стратегічне значення об’єкта не звільняють замовника і підрядника від обов’язку дотримуватися правил чесної конкуренції.
Реконструкція Шулявської розв’язки тривала рокамиПередумовою реконструкції став частковий обвал конструкцій Шулявського шляхопроводу в лютому 2017 року. Після цього столична влада почала готувати масштабне оновлення транспортної розв’язки. Будівельні роботи зі спорудження нового шляхопроводу стартували у березні 2019 року.
Рух головною конструкцією розв’язки над проспектом відкрили в грудні 2019 року. Однак відкриття основного проїзду не означало завершення всього проєкту. На об’єкті залишалися роботи з облаштування з’їздів, прилеглих ділянок, інженерних мереж та інших елементів транспортної інфраструктури.
За роки реконструкції Шулявський шляхопровід неодноразово ставав предметом уваги правоохоронців. У різних провадженнях перевіряли обставини проведення закупівель, використання бюджетних коштів і взаємодію між учасниками тендерів. Зокрема, слідство встановлювало можливе перерахування підрядником 67,9 млн грн на рахунки підприємств із ознаками фіктивності або транзитності.
Окремо розглядалося питання участі у торгах компаній, які могли бути пов’язані між собою.
Якщо конкуренти фактично координують свої дії, це може позбавити закупівлю реального змагального характеру. Саме такі обставини, за висновками антимонопольного органу та судів, стали однією з ключових причин визнання результатів торгів недійсними.
На початок 2026 року реконструкція розв’язки наблизилася до завершального етапу, хоча загалом роботи тривали майже вісім років. Для виконання залишкових робіт комунальна дирекція без проведення аукціону замовила новий комплекс робіт орієнтовною вартістю 605 млн грн. Серед завдань, зокрема, називали будівництво двох з’їздів на місці демонтованого цеху колишнього заводу «Більшовик».
Рішення Верховного Суду у справі про 1,1 млрд грн фактично підбиває важливий юридичний підсумок одному з епізодів реконструкції Шулявського шляхопроводу. Воно підтверджує можливість повернення до бюджету коштів, сплачених за договором, укладеним за результатами спотвореної закупівлі. Для киян це також означає, що питання ефективності та законності витрачання коштів на великий транспортний об’єкт отримало остаточну судову оцінку.
Стягнення коштів у дохід держави має компенсувати збитки від порушень під час закупівлі та посилити відповідальність учасників інфраструктурних проєктів. Водночас остаточне завершення всіх робіт на Шулявській розв’язці залишається окремим завданням, від якого залежатимуть зручність руху транспорту та повноцінне функціонування одного з ключових вузлів Києва.
