Атаки на склади, розподільчі центри та іншу логістичну інфраструктуру вже прямо чи опосередковано торкнулися 91% українських підприємств. При цьому бізнес значно частіше починає інвестувати у фізичний захист після того, як уже зіткнувся з наслідками атак.
Про це у колонці для NV Бізнес пише виконавча директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) Оксана Кузяків.
Згідно з даними дослідження ІЕІ, проведеного серед 465 переважно промислових компаній у серпні 2026 року, 7% підприємств уже зазнали прямих збитків унаслідок ударів безпілотників або ракет — пошкодження майна чи товарів. Ще 41% зіткнулися з непрямими наслідками атак через зриви постачання та зростання цін.
Читайте також:
Згорів склад — чекайте на проблеми. Бізнесу розповіли, що робити в разі влучання Ще 43% компаній поки що не постраждали безпосередньо, але вбачають для себе такий ризик. І лише 9% підприємств заявили, що не відчувають загрози.
«Удар по логістиці — це насамперед удар по ціні», — зазначає Кузяків.
Найбільш помітно атаки позначаються на вартості сировини та транспортування.
Про значний вплив зростання цін на сировину повідомили 44% підприємств, а ще 43% відзначили суттєвий вплив атак на вартість транспортування. Якщо враховувати як значний, так і помірний вплив, то наслідки атак відчувають 87–91% компаній за кожним із шести досліджених напрямів.
ІЕІ запропонував підприємствам оцінити десять можливих заходів державної політики. Кожен із них підтримала більшість опитаних — від 65% до 80%.
Однак, коли йшлося про вибір лише трьох найважливіших пунктів, пріоритети змінилися. Компенсації та страхування назвали критично важливими 38% підприємств, фізичний захист складів — 35%, а фінансову підтримку для відновлення (зокрема пільгові кредити та відтермінування сплати податків) — 32%.
При цьому розрив між загальною підтримкою заходів і готовністю вважати їх пріоритетними виявився суттєвим.
«Існує помітна різниця між готовністю погодитися з тим, що певний захід є корисним, і готовністю зробити його своїм пріоритетом та вкладати в нього ресурси», — пише Кузяків.
Наприклад, 72% компаній підтримують координацію логістичних маршрутів, однак лише 9% включили її до трійки критично важливих заходів.
Дослідження виявило прямий зв’язок між досвідом атак і ставленням бізнесу до фізичного захисту.
Серед підприємств, які не вбачають для себе ризику, жодне не назвало фізичний захист складів критично важливим. Серед компаній, що відчувають ризик, таких уже 36%, а серед тих, хто безпосередньо постраждав від атак, — 44%.
«Що ближча загроза і що більше підприємство має власного досвіду зіткнення з її наслідками, то важливішим для нього стає питання фізичного захисту», — зазначає Кузяків.
При цьому найбільший запит на фізичний захист спостерігається не безпосередньо біля лінії фронту, а в регіонах, через які проходять великі логістичні потоки — у Києві та Київській області, а також в Одеській, Полтавській, Черкаській і Житомирській областях. Тут 51% підприємств вважають фізичний захист критично важливим заходом.
На думку Кузяків, для держави це також питання майбутніх бюджетних видатків.
«Відновлення зруйнованого розподільчого центру може коштувати в рази дорожче, ніж заходи, які допомогли б зменшити масштаби його пошкодження», — пише вона.
Тому, зазначає експерт, державі варто не лише компенсувати вже завдані збитки,
а й стимулювати бізнес заздалегідь інвестувати в захист.
«Превентивні заходи — це не лише питання безпеки окремого підприємства, а й питання майбутніх бюджетних видатків», — наголошує Кузяків.
Серед можливих інструментів ІЕІ називає співфінансування інженерного захисту, зниження страхових внесків для підприємств, що інвестують у безпеку, а також гранти та пільгові кредити для малого бізнесу.
Окремо в дослідженні наголошується на проблемі швидкості надання допомоги. За словами Кузяків, компенсація особливо потрібна тоді, коли підприємство ще може швидко відновити роботу або перенести виробництво.
«Швидкість надання допомоги важлива не менше, ніж її розмір», — зазначає вона.
Дослідження ІЕІ проведено за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE).
Раніше повідомлялося, що Міністерство фінансів України не підтримало пропозиції бізнесу щодо додаткових податкових послаблень для компаній, які постраждали внаслідок російських обстрілів.
