Міністерство фінансів не підтримало пропозиції щодо податкових послаблень для бізнесу, який постраждав від російських обстрілів.
Міністерство фінансів не підтримало пропозиції щодо податкових послаблень для бізнесу, який постраждав від російських обстрілів.
Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк з посиланням на лист відомства до податкового комітету Ради.
Перенесення строків сплати податківКомпанії пропонували дозволити сплачувати податки пізніше без відсотків і застави. У Мінфіні пояснюють, що відсотки компенсують бюджету затримку надходжень, а застава гарантує державі сплату податків
Підприємства, які мають мережу по Україні або працюють в онлайн-торгівлі, можуть отримувати доходи та мати майно в інших регіонах, навіть якщо частина їхнього бізнесу була зруйнована. Якщо підприємство через війну не може виконувати податкові зобов’язання, воно може підтвердити це та уникнути відповідальності за прострочення.
Водночас самі податкові зобов’язання не скасовуються ‒ їх необхідно виконати протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.
Скасування перевірок для постраждалого бізнесуТакож бізнес просив не проводити планові податкові перевірки постраждалих підприємств незалежно від місця їхнього розташування.
Мінфін не підтримав цю пропозицію, пославшись на чинні обмеження щодо перевірок, ризики несплати податків та зобов’язання України перед міжнародними партнерами зокрема МВФ.
Спецправила для втрачених документівЩодо пропозиції поширити спеціальні правила підтвердження податкової звітності без документів на підприємства, які втратили їх через обстріли за межами територій активних бойових дій та окупації, Мінфін також виступає проти цього.
У міністерстві зазначають, що знищення офісу чи складу не обов’язково означає втрату документів а їхня втрата не свідчить про неможливість відновлення. Водночас у Мінфіні визнають, що такі випадки потребують окремого підходу.
"Щодо відстрочення податків позиція Мінфіну така: без оцінки стану всього підприємства та впливу на нього війни неможливо визначити, як врегулювати його розрахунки з бюджетом", ‒ пояснила Ольга Василевська-Смаглюк.
Читайте також: Тіньовий бізнес цього року коштуватиме Україні 1 трильйон гривень, – Гетманцев
