Пенсію колишнього працівника прокуратури, яку на виконання попереднього рішення суду виплачували без обмеження максимальним розміром, з 1 січня 2025 року зменшили через застосування нових понижувальних коефіцієнтів. Пенсійний фонд відмовився відновити виплату без цих обмежень, а суди першої та апеляційної інстанцій стали на його бік.
Однак Верховний Суд скасував обидва рішення і фактично відповів на принципове питання: чи можна через закон про Державний бюджет і постанову Кабміну обмежити пенсію, порядок виплати якої регулює спеціальний Закон «Про прокуратуру».
У цій справі Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду визнав застосування таких коефіцієнтів протиправним та зобов’язав Пенсійний фонд з 1 січня 2025 року виплачувати позивачу пенсію без обмеження максимальним розміром і без понижувальних коефіцієнтів.
Що сталося
Позивач є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Ще у 2021 році Хмельницький окружний адміністративний суд зобов’язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати та виплачувати йому пенсію з 10 березня 2020 року у розмірі 80% від суми заробітної плати без обмеження її максимальним розміром.
На виконання цього рішення пенсію було перераховано. З 10 березня 2020 року її розмір після перерахунку становив 29 837,02 грн, а з 1 квітня 2021 року — 58 240 грн.
З 1 червня 2023 року розмір пенсії до виплати становив 58 763,25 грн.
Ситуація змінилася з 1 січня 2025 року.
Пенсійний фонд застосував до пенсії нові правила, передбачені статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постановою Кабінету Міністрів від 3 січня 2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
У березні 2025 року пенсіонер звернувся до ПФУ із заявою, в якій просив пояснити причини зменшення пенсії.
Пенсійний фонд повідомив, що підстав для відновлення виплати пенсії без застосування понижувальних коефіцієнтів немає.
Після цього пенсіонер звернувся до суду.
Чого вимагав пенсіонер
У позові він просив визнати протиправними дії ПФУ щодо виплати з 1 січня 2025 року пенсії з обмеженням її максимальним розміром та із застосуванням коефіцієнтів зменшення, передбачених постановою Кабміну №1.
Також позивач просив зобов’язати Пенсійний фонд нараховувати та виплачувати йому пенсію з 1 січня 2025 року без такого обмеження та без понижувальних коефіцієнтів — відповідно до рішення суду 2021 року.
Позиція позивача полягала в тому, що попереднім судовим рішенням Пенсійний фонд уже було зобов’язано виплачувати йому пенсію без обмеження максимальним розміром, однак після набрання чинності новими правилами розмір виплати фактично зменшили.
Що передбачили закон про Держбюджет і постанова Кабміну
Стаття 46 Закону про Державний бюджет України на 2025 рік передбачила, що у період воєнного стану окремі пенсії, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до суми такого перевищення.
Серед пенсій, на які поширювалася ця норма, закон прямо називав і пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
На виконання цієї норми Кабінет Міністрів прийняв постанову №1.
Вона передбачила застосування до частини пенсії понад десять прожиткових мінімумів понижувальних коефіцієнтів залежно від розміру перевищення.
Зокрема:
- до частини пенсії понад 10, але не більше 11 прожиткових мінімумів застосовувався коефіцієнт 0,5;
- понад 11, але не більше 13 — 0,4;
- понад 13, але не більше 17 — 0,3;
- понад 17, але не більше 21 — 0,2;
- до частини понад 21 прожитковий мінімум — 0,1.
Перші дві інстанції підтримали Пенсійний фонд
Хмельницький окружний адміністративний суд у вересні 2025 року відмовив у задоволенні позову.
У березні 2026 року Сьомий апеляційний адміністративний суд залишив це рішення без змін.
Суди виходили з того, що пенсія позивача перевищувала десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, а тому до неї правомірно застосували передбачені постановою Кабміну коефіцієнти.
Суди також вважали, що Пенсійний фонд діяв у межах наданих йому повноважень, а права та законні інтереси позивача порушені не були.
Пенсіонер звернувся до Верховного Суду
У касаційній скарзі позивач наполягав, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки Верховного Суду в інших подібних спорах.
Зокрема, він зазначав, що положення статті 46 Закону про Держбюджет на 2025 рік та постанови Кабміну №1 не були внесені до Закону України «Про прокуратуру».
На його переконання, оскільки Закон «Про прокуратуру» не містить таких обмежень, відповідні положення бюджетного закону та постанови уряду не можуть застосовуватися до його пенсії.
Верховний Суд із доводами касаційної скарги погодився.
Ключове питання — який закон має застосовуватися
Верховний Суд зазначив, що спір стосується порядку застосування статті 46 Закону про Державний бюджет України на 2025 рік та постанови Кабміну №1 до пенсії, нарахованої відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Для вирішення цього питання ВС звернувся, зокрема, до практики Конституційного Суду.
У рішенні від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд визнав неконституційним положення частини двадцятої статті 86 Закону «Про прокуратуру», яке передбачало, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначає Кабінет Міністрів.
Після цього підлягає застосуванню первинна редакція цієї норми.
При цьому Конституційний Суд наголосив, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада законом, а не Кабінет Міністрів підзаконним актом.
ВС: закон про Держбюджет не може змінювати спеціальне регулювання
Верховний Суд також нагадав правову позицію Конституційного Суду щодо предмета закону про Державний бюджет.
КСУ раніше наголошував, що закон про Держбюджет не може скасовувати або змінювати обсяг прав, пільг, компенсацій і гарантій, встановлених іншими законами.
Так само бюджетним законодавством не можна встановлювати інше або додаткове регулювання правовідносин, які вже є предметом спеціального регулювання іншими законами.
Верховний Суд підкреслив: Конституція України не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили щодо інших законів.
На думку Верховного Суду, у цій справі виникла колізія між двома нормативними актами рівня закону.
Для її вирішення Суд застосував принцип lex specialis derogat generali — спеціальний закон має перевагу над загальним.
ВС визначив, що у цих правовідносинах спеціальним є Закон України «Про прокуратуру», тоді як положення Закону про Державний бюджет України на 2025 рік мають характер загальних норм.
Тому при конкуренції цих норм застосуванню підлягає саме Закон «Про прокуратуру».
Верховний Суд також звернув увагу на сформульовані Конституційним Судом принципи вирішення колізій між нормативними актами, зокрема правило про те, що пізніший загальний закон не має переваги над давнішим спеціальним законом.
ВС нагадав, що відповідно до частини третьої статті 7 КАС України, якщо правовий акт не відповідає Конституції, закону, міжнародному договору або іншому акту вищої юридичної сили, суд має застосувати акт, який має вищу юридичну силу.
При цьому Верховний Суд уже неодноразово зазначав, що суди не повинні застосовувати нормативно-правові акти, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи були вони окремо оскаржені в суді та чи залишаються чинними на момент розгляду справи.
Якщо ж підзаконний нормативний акт суперечить закону, застосуванню підлягає саме закон як акт вищої юридичної сили.
ВС уже висловлював аналогічний підхід щодо інших спеціальних пенсій
Верховний Суд також звернувся до власної практики.
У постановах від 11 вересня 2025 року у справі №120/1081/25 та від 22 жовтня 2025 року у справі №520/11006/25 Суд розглядав питання застосування статті 46 Закону про Держбюджет на 2025 рік і постанови Кабміну №1 до пенсій, призначених за спеціальним законодавством.
ВС тоді дійшов висновку, що застосування понижувальних коефіцієнтів до частини пенсії понад десять прожиткових мінімумів,
яке фактично призводить до обмеження її розміру, є протиправним та обмежує гарантоване статтею 46 Конституції право на належний соціальний захист.
Що вирішив Верховний Суд у цій справі
Застосувавши цей підхід до пенсії прокурора, у справі №560/10826/25 Верховний Суд дійшов висновку, що дії ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо застосування з 1 січня 2025 року коефіцієнтів, передбачених постановою Кабміну №1, не відповідають вимогам статей 19 та 92 Конституції України і є протиправними.
У результаті Верховний Суд:
- задовольнив касаційну скаргу;
- скасував рішення Хмельницького окружного адміністративного суду та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду;
- ухвалив нове рішення про задоволення позову;
- визнав протиправними дії Пенсійного фонду щодо виплати пенсії з 1 січня 2025 року з обмеженням її максимальним розміром та із застосуванням понижувальних коефіцієнтів;
- зобов’язав ПФУ нараховувати та виплачувати пенсію з 1 січня 2025 року без обмеження максимальним розміром та без застосування відповідних коефіцієнтів — відповідно до рішення суду 2021 року;
- стягнув на користь позивача 5 517,35 грн судового збору.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
