Україна звернулася до міжнародних партнерів по додаткове фінансування, оскільки вже погоджених коштів недостатньо для покриття потреб найближчих років. У Брюсселі визнають масштаб проблеми, однак новий запит Києва припав на складний для Євросоюзу момент через переговори щодо бюджету та суперечки навколо використання заморожених російських активів. Про це повідомляє «Комерсант Український» з посиланням на Le Monde.
Україна попросила додаткові кошти29 вересня у штаб-квартирі Європейської комісії в Брюсселі зустрілися основні донори України. У переговорах взяли участь представники ЄС, країн G7, Норвегії, Південної Кореї та Міжнародного валютного фонду. Сторони обговорювали фінансові потреби Києва на наступні роки.
За даними Le Monde, Україна ще із серпня попереджала партнерів, що раніше запланованого фінансування буде недостатньо. Президент Володимир Зеленський 24 серпня заявляв про дефіцит у $27 млрд для завершення бюджету 2026 року. За його словами, Київ також просив достроково виділити частину коштів із європейського кредиту, щоб восени забезпечити замовлення для оборонної промисловості.
Міністр фінансів Сергій Марченко під час зустрічей у Брюсселі заявив, що уряду вдалося скоротити частину цієї потреби. Водночас на 2027 рік Україні необхідно знайти близько €69 млрд. З цієї суми приблизно €40 млрд мають піти на військові витрати, ще €29 млрд потрібні для роботи держави.
Таким чином, цифри у $27 млрд і €69 млрд стосуються різних періодів. Перша сума пов’язана з поточним дефіцитом фінансування 2026 року, друга є оцінкою потреб України на 2027 рік.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Що вже погодив ЄвросоюзЄвропейський Союз уже має окремий фінансовий механізм для України на 2026 і 2027 роки. Йдеться про кредит Ukraine Support Loan на €90 млрд.
З цієї суми:
- €60 млрд передбачено на оборонну підтримку та закупівлю озброєння;
- €30 млрд мають спрямувати на бюджетну підтримку;
- фінансування розраховане на 2026 і 2027 роки.
Ці кошти вже почали надходити. У червні Єврокомісія перерахувала Україні перші €3,
2 млрд у межах цього механізму. 30 червня було виділено ще €3,9 млрд на закупівлю безпілотників, а 18 вересня Єврокомісія повідомила про новий транш у €3,3 млрд на оборонні закупівлі, зокрема дрони та ракети.
Отже, новий запит Києва не означає, що Європа взагалі не має погодженого фінансування. Проблема полягає в тому, що в умовах динамічної війни, бюджетні та воєнні потреби України зростають швидше, ніж раніше передбачалося.
Чому потреби України зрослиУкраїнська сторона пов’язує збільшення фінансового розриву передусім із тривалістю війни та посиленням російських ударів.
Як пише Le Monde, інтенсивні обстріли останніх тижнів завдали удару по українській економіці та скоротили податкові надходження. Додатковим фактором видання називає проблеми з експортом через Чорне море, через які, за наведеними оцінками, український аграрний експорт скоротився на 60%.
Водночас потреби держави залишаються високими через оборонні витрати. За даними Reuters, загальна вартість війни для України у 2026 році оцінюється приблизно у $155 млрд. При цьому уряд заявив про $27 млрд фінансового розриву,
який необхідно закрити для забезпечення потреб до початку 2027 року.
Частину цього дефіциту Київ планує покрити за рахунок внутрішньої економії та перерозподілу бюджетних коштів. Уряд розраховує знайти таким способом близько $7 млрд, а решту потреби планує покрити зовнішнім фінансуванням.
Чому новий запит викликав роздратування у БрюсселіНова заявка України на додаткові десятки мільярдів євро з’явилася у момент, коли держави ЄС уже ведуть складні переговори щодо наступного багаторічного бюджету Союзу.
У ньому на 2028–2034 роки пропонується передбачити близько €100 млрд для України. Водночас частина держав ЄС виступає за скорочення загального бюджету Союзу. Це ускладнює пошук додаткових коштів для Києва.
Один із європейських дипломатів у коментарі Le Monde описав ситуацію словами: «Таке відчуття, що ми поливаємо пустелю».
Водночас у Брюсселі не заявляли про відмову від подальшої підтримки України. Один із дипломатів сказав, що ЄС очікує детального розрахунку потреб Києва, після чого сторони визначатимуть, яким чином їх можна покрити.
Обговорення фінансових потреб може продовжитися на зустрічі міністрів фінансів 9 жовтня або під час засідання Європейської ради у середині жовтня.
Брюссель нагадує Києву про реформиОкремою частиною переговорів залишається виконання Україною погоджених реформ.
Частина вже передбачених коштів залежить від виконання визначених умов, зокрема у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Європейський комісар з питань розширення Марта Кос заявила, що позиція ЄС залишається незмінною.
«Наше послання нашим українським друзям чітке: реалізуйте погоджені реформи, щоб ми могли й надалі надавати вам фінансову підтримку», – сказала вона.
Сергій Марченко заявив, що Верховна Рада має повернутися до розгляду необхідних змін у жовтні. Водночас він виступив проти частини пропозицій щодо підвищення податків.
«Зараз не час підвищувати податки для нашого бізнесу, який і без того сильно страждає», – зазначив міністр.
Європейська комісія також пов’язує виділення коштів із виконанням погоджених умов. Рада ЄС у квітні окремо наголошувала, що виплати за кредитом €90 млрд здійснюватимуться за умови дотримання Україною визначених вимог, зокрема у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.
Які джерела фінансування залишаються
Європейські країни обговорюють кілька можливих джерел фінансування.
Один із варіантів полягає у використанні ще не розподілених коштів із європейської програми переозброєння. За даними Le Monde, йдеться приблизно про €20 млрд. Водночас для такого механізму державам ЄС довелося б погодитися взяти на себе відповідні зобов’язання з погашення коштів.
Ще один варіант пов’язаний із Європейським фондом миру. 25 вересня країни ЄС погодили розблокування €6,6 млрд за цим механізмом. Ці кошти передбачені для військової допомоги Україні, , які фактично будуть спрямовані Києву, проте їх остаточний обсяг залежатиме від рішень окремих держав.
Також обговорюється дострокове використання частини фінансування, передбаченого на 2027 рік у межах кредиту €90 млрд. Однак такий підхід лише переносить частину фінансового навантаження на наступний період.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
Заморожені російські активи знову на порядку денномуНайбільш дискусійним варіантом залишаються заморожені активи Центрального банку Росії.
У Європі заблоковано близько €210 млрд російських державних активів.
Значна частина цих коштів перебуває у бельгійському депозитарії Euroclear.
Україна тривалий час закликає використати ці активи для фінансування її потреб. Однак питання їх безпосереднього використання залишається спірним через юридичні та фінансові ризики.
Бельгія, де зосереджена основна частина активів, не змінила своєї позиції. У вересні бельгійський міністр закордонних справ Максім Прево заявив, що країна виступає проти використання заморожених російських активів через ризики судових позовів та можливих фінансових наслідків.
Водночас дискусія в ЄС активізувалася. Нідерланди, Польща, Іспанія та Швеція закликали повернутися до питання використання цих коштів для підтримки України.
При цьому Євросоюз уже використовує доходи, отримані від заморожених російських активів. У 2026 році Єврокомісія повідомляла про спрямування відповідних надходжень на підтримку України.
Розрив може залишатися значним і після 2027 рокуОкремі оцінки міжнародних фінансових організацій показують, що проблема не обмежується одним бюджетним роком.
За офіційним базовим сценарієм МВФ, оприлюдненим у 2026 році,
сукупний фінансовий розрив України у 2026–2029 роках оцінюється у $140,3 млрд. З них $43,4 млрд припадає на 2027 рік, $22,8 млрд на 2028 рік та $18,6 млрд на 2029 рік.
Ці розрахунки відрізняються від оцінки у $54 млрд, про яку писав Bloomberg із посиланням на співрозмовників, знайомих із ситуацією. У тій оцінці йшлося про додаткову потребу у $30–35 млрд у 2027 році, $17 млрд у 2028 році та $2 млрд у 2029 році. Bloomberg окремо зазначав, що ці цифри були попередніми та могли змінитися.
Різниця між оцінками пов’язана з методикою та тим, які джерела вже погодженого фінансування враховуються у розрахунку. Тому ці суми не варто ототожнювати.
Для ЄС це означає, що питання фінансування України виходить за межі окремого траншу чи одного бюджетного року. Поки війна триває, Брюсселю доведеться одночасно виконувати вже взяті фінансові зобов’язання, шукати додаткові ресурси та домовлятися з державами членами про довгострокову модель підтримки України.
