Розроблення стандартів координувала ДУ «Центр розвитку медсестринства МОЗ України». Документи створювали відповідно до законодавства, методичних рекомендацій Національного агентства кваліфікацій, Національної рамки кваліфікацій та планів МОЗ на 2025–2026 роки.
До роботи залучили близько 150 членів робочих груп і 91 незалежного національного експерта. Також провели всеукраїнські експертні опитування, за результатами яких отримали понад 36 тис. відповідей від медичних працівників, роботодавців, освітян та інших зацікавлених сторін.
Які стандарти затверджено
До Реєстру професійних стандартів внесено, зокрема, стандарти для таких професій:
- «Парамедик»;
- «Сестра медична (брат медичний) з реабілітації»;
- «Сестра медична (брат медичний) загальної практики — сімейної медицини»;
- «Сестра медична старша (брат медичний старший)»;
- «Сестра медична (брат медичний) з паліативної допомоги»;
- «Сестра медична (брат медичний) з догляду за ранами»;
- «Сестра медична (брат медичний) з догляду за хворими на дому»;
- «Сестра медична (брат медичний) — координатор»;
- «Сестра медична (брат медичний)»;
- «Акушерка (акушер)»;
- «Сестра медична (брат медичний) у педіатрії»;
- «Сестра медична (брат медичний) громади»;
- «Асистент ерготерапевта»;
- «Лаборант (медицина)»;
- «Гігієніст зубний»;
- «Помічник лікаря-стоматолога»;
- «Технік зубний»;
- «Лаборант (фармація)».
Затверджені профстандарти мають практичне значення для кількох напрямів:
- оновлення освітніх стандартів і навчальних програм;
- впровадження нових професійних ролей у медзакладах;
- розвиток безперервного професійного розвитку;
- формування кадрової політики в охороні здоров’я;
- розвиток системи професійних кваліфікацій;
- виконання євроінтеграційних зобов’язань України у сфері людських ресурсів охорони здоров’я.
Наступний етап — впровадження стандартів у практичну роботу закладів охорони здоров’я, систему освіти, кадрове планування та професійний розвиток фахівців.
Читайте також
Реформа медсестринської освіти: як в Україні оновлюють підготовку фахівців
