Хвороба Шегрена — хронічне автоімунне захворювання, при якому імунна система атакує залози, що виробляють вологу, через що виникають сухість слизової оболонки очей і рота. Страждають на неї переважно жінки.
Дослідники з Університету Юти провели ретроспективний аналіз електронних медкарт з однієї системи охорони здоровʼя штату за 2015–2023 роки, порівнявши 3 826 пацієнтів із хворобою Шегрена з 11 478 схожими за характеристиками людьми з симптомами сухості слизових чи іншими імунно-опосередкованими захворюваннями (середній вік — 56 років, 88,6% — жінки).
Принаймні одну інфекцію мали 46,71% пацієнтів із хворобою Шегрена проти 41,56% у контрольній групі, й середня кількість таких діагнозів серед перших була вищою (5,30 проти 4,86). Людям з хворобою Шегрена частіше діагностували бактеріальні (15,06% проти 9,60%), грибкові (14,06% проти 9,91%) та вірусні (11,16% проти 9,33%) інфекції, і повторних заражень серед цієї вибірки було значно більше (у середньому 2,72 проти 1,23 на пацієнта). Показово й те, що після встановлення діагнозу хвороби Шегрена інфекцій діагностувалося більше,
ніж до нього (3,98 проти 2,68), а найвищі показники мали молодші пацієнти та носії anti-SSA.
Така картина узгоджується зі специфікою аутоімунного стану: сухість позбавляє слизові оболонки захисної плівки слини й сльози, а лікування хвороби Шегрена включає імуносупресанти. Це підвищує вразливість до інфекцій, що вже показували попередні дослідження, які фіксували в таких пацієнтів підвищений ризик пневмонії та сепсису.
Автори дійшли висновку, що люди з хворобою Шегрена, особливо молодшого віку чи з антитілами до SSA, потребують уважнішого моніторингу інфекцій і мають бути пріоритетною групою для вакцинації.
Варто зауважити, що інфекції не лише більш поширені при хворобі Шегрена, а й самі можуть бути одним із її тригерів. Зокрема, одне дослідження показало, що перенесені інфекції приблизно вдвічі підвищують ризик розвитку цього захворювання, також окремо простежується його асоціація з вірусом Епштейна-Барр.
Читайте також
Раннє виявлення синдрому Шегрена: актуальні діагностичні критерії
