Японія вже десятиліттями залишається серед країн із найвищою тривалістю життя, а кількість людей віком понад 100 років наближається до 100 тисяч. Науковці вважають, що потенційна межа людського життя може становити близько 120 років, а головним завданням стає не просто продовження віку, а збереження фізичної та розумової активності.
Про це пише The Japan Times.
Очікувана середня тривалість життя в Японії у 2026 році сягнула 85,38 року. Для порівняння, у 1947 році цей показник становив близько 60 років, а до кінця століття він, за прогнозами, може наблизитися до 94,4 року.
Жінки в Японії в середньому живуть майже 88 років, чоловіки — близько 81 року. Серед японців, які вже відзначили сторіччя, приблизно 88% становлять жінки.
Одним із факторів довголіття вважають систему охорони здоров’я. Все населення країни охоплене базовим медичним страхуванням, а працівники повинні щороку проходити передбачений законом медичний огляд.
Не менш важливими залишаються повсякденні звички. Опитування активних японських довгожителів показало, що понад половина з них пов’язує своє самопочуття з харчуванням,
а 36% наголошують на позитивному ставленні до життя та прагненні менше переживати.
Серед інших поширених звичок — щоденна фізична активність хоча б протягом 30 хвилин, стабільний режим дня, регулярне спілкування та теплі ванни. Люди, які залишаються фізично активними щонайменше пів години на день, нерідко оцінюють своє самопочуття як таке, що відповідає значно молодшому віку.
У раціоні сторічних японців найчастіше зустрічаються рис, овочі та молочні продукти. Рис регулярно їдять 59% опитаних, овочі — 45%, а молочні продукти — 25%.
Риба, попри стереотипи про японську кухню, виявилася далеко не найпоширенішим продуктом серед довгожителів. За частотою її випередили фрукти, яйця, м’ясо та хлібобулочні вироби.
Відомий дослідник японської культури харчування Хісао Нагаяма, який у 94 роки продовжує активну діяльність, радить не ускладнювати страви та використовувати природні властивості продуктів. Особливу роль він відводить ферментованій їжі та сезонності.
Серед восьми продуктів, які він пов’язує з довголіттям, — овочі, сушені бобові, риба, курятина, кунжут, часник,
мариновані сливи умебосі та водорості комбу. Важливим він вважає і традиційний принцип «один суп і три страви», коли основний прийом їжі доповнюють рисом та соліннями.
Японський уряд паралельно інвестує в наукові програми, спрямовані на боротьбу із захворюваннями, які супроводжують старіння. Одна з найамбітніших — Moonshot, запущена у 2020 році.
Її мета полягає в тому, щоб до 2040 року створити медичні та соціальні технології, які дозволять людям довше залишатися здоровими й самостійними. Програма охоплює дослідження раку, деменції, кишкової мікробіоти, роботи мітохондрій та інших процесів, пов’язаних зі старінням.
Один із центральних напрямів — хронічне запалення. Його пов’язують із розвитком раку, хвороби Альцгеймера, діабету та серцево-судинних захворювань.
Науковці також досліджують сенесцентні клітини — клітини, які перестали ділитися, але не відмирають. Вони можуть накопичуватися в організмі та виділяти речовини, що підтримують запальні процеси.
Дослідження на тваринах показали, що видалення таких клітин здатне впливати на ознаки старіння. Водночас створення препаратів для людей залишається складним завданням, зокрема через те, що саме старіння не класифікується як захворювання.
Професор Токійського університету Макото Наканісі вважає, що максимальна тривалість людського життя значною мірою обмежена генетично і становить приблизно 120 років. Водночас швидкість старіння може суттєво відрізнятися залежно від способу життя, довкілля та епігенетичних факторів.
