Кілька слів про «Івана Силу»

Нещодавно на екрани кінотеатрів України вийшов фільм українського режисера Віктора Андрієнка і російського актора Ігоря Письменного під назвою «Іван Сила». Іван Сила – це не вигаданий герой, а реальний український богатир Іван Фірцак із Закарпаття, якого свого часу визнали найсильнішою людиною планети.

Фільм створений за повістю Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу». Однак, як розповів В.Андрієнко, фільм істотно відрізняється від повісті О.Гавроша, оскільки все, що написано в книзі, не завжди можна екранізувати.

Переглядаючи фільм в одному із львівських кінотеатрів, я була щиро вражена побаченим. Багата уява творців фільму, бездоганна гра сучасних українських богатирів і акторів зробили цю стрічку надзвичайно захоплюючою і водночас правдивою. А виконавець ролі Івана Сили Дмитро Халаджи вклав у свою гру стільки щирості і самовіддачі, що вже хоча через те фільм просто не міг не сподобатися українським глядачам.

Україна у фільмі Віктора Андрієнка Захоплюючими, як на мене, є також сцени, які зображують життя наших пращурів кілька десятиліть тому і,

хай і на короткий час, дають змогу доторкнутися до свого минулого. Адже, як відомо, «хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього».

istpravda.com.ua На самому початку фільму показано хатину в селі Білки Іршавського району, де виріс і прожив більшу частину свого життя легендарний велетень із Закарпаття Іван Фірцак. І це робить фільм дуже реалістичним.

Мальовничий український пейзаж, старовинний одяг і посуд, справжні замки, ретроавтомобілі створили динамічний образ українського життя 20-х років минулого століття. А виконані наживо трюки Дмитра Халаджи – він лежав на великих цвяхах, на його грудях розбивали кам’яну брилу вагою 350 кілограм, під час зйомок його вісімнадцять разів переїжджав автомобіль, також він вигнув у вигляді серця товстий залізний прут, – і відомого українського богатиря сучасності Василя Вірастюка зробили стрічку більш видовищною, насиченішою і цікавішою.

Не менш важливим є той факт, що всі зйомки фільму проводилися на теренах України. А саме – у Чернівцях, Кам’янці-Подільському, на Закарпатті. Варто зазначити, що в Чернівцях знімали Прагу,

Париж, Лондон і Америку. І всі картини вийшли дуже реалістичними.

В українських дітей з’явився новий герой Під час презентації фільму «Іван Сила» у Львові В.Андрієнко розповів, що під час показу фільму «Іван Сила» у Запоріжжі дитина в залі сказала, що в Україні з’явився новий герой.

І справді, творцям фільму, як на мене, вдалося не просто створити хороший і якісний кінопродукт, але також і змусити юного глядача (і не тільки юного) задуматися над тим, чому у світі панує несправедливість, і як з нею боротися. На прикладі головного героя – надзвичайно сильного молодого чоловіка, який постійно стикається з неправдою, творці фільму зуміли показати, що сповідуючи гуманізм і пропагуючи доброту, можна змінити світ на краще.

Але для цього потрібно багато працювати в першу чергу над собою. Адже у нашому часто жорстокому світі відстоювати справедливість важко навіть таким силачам як Кротон (таким було прізвисько Івана Сили) та Велет – їх у фільмі, відповідно, зіграли Дмитро Халаджи та Василь Вірастюк.

У картині напрочуд правдиво показано, яким нещадним буває суспільство.

Буває, що у ньому домінує людська підлість, корупція, бажання навиживи.

Яскравим прикладом такої підлості є бажання поліцейського детектива Фікси (його зіграв сам режисер фільму Віктор Андрієнко) «насолити» і знищити доброго велетня, якому він не міг протистояти. Фікса постійно наголошує: «Моя сила здолає твою правду».

А корупціонером у фільмі виступає генерал поліції, який погодився за великі гроші Івана Силу випустити з в’язниці, хоча і знав, що той і так ні в чому не винен.

В образі впливової графині Аделії фон Бухенбах (у ролі Ольга Сумська) дуже яскраво змальовано сучасних впливових осіб, які завдяки своїм величезним статкам користуються усіма привілеями в суспільстві. І, як не дивно, такі люди, зазвичай, наживаються саме на бідних.

Але, попри весь бруд, який чи не на кожному кроці присутній у суспільстві, людина повинна прагнути до справедливості. Бо, в кінцевому результаті «Правда завжди переможе!» – цей афоризм червоною канвою проходить через весь фільм, де його висловлюють різні герої.

З часом до нього риходить і той же Фікса, який раніше стверджував,

що високе становище в суспільстві важить більше за моральні і духовні цінності.

Українському глядачеві, зокрема, юному, творці фільму представили нового не надуманого героя, в якого є чому повчитися. Образ Івана Сили – це, даруйте за тавтологію, приклад «доброї» сили. Водночас це і виклик сучасним популярним серед дітей героям на кшталт Бетмена і Людини-Павука. Бо, хоча герой фільму В.Андрієнка і не наділений надзвичайними можливостями (він не вміє літати як Бетмен чи легко видиратися на будь-яку висоту як Людина-Павук), у нього наявна рідкісна стійкість до неправди. «Я більше ніколи не вдарю людину», – заявляє Іван Сила. Таким чином, будучи найсильнішою людиною планети, герой спрямовує свою силу на допомогу людям, які цього потребують, а не на самовивищення шляхом приниження інших.

Він (головний герой) закликає свого глядача бути сильним і використовувати своє вміння, свій талант задля допомоги ближньому, задля відновлення справедливості у суспільстві через самовдосконалення, адже кожен з нас, як частинка суспільства, повинен у першу чергу змінити на краще себе, подаючи таким чином приклад іншим.