Харків

Напоминаем, сегодня в 16.00 — пикет Саржиного Яра

Сегодня в 16.00 начинается пикет стройплощадки в Саржином Яру. Строительство 17-этажного дома на правом склоне Саржиного Яра продолжается, несмотря на определение суда. Активисты ОО «Зеленый Фронт» и просто неравнодушные харьковчане выскажут свой протест этому игнорированию законодательства и судебных решений. Место сбора — начало дорожки к источнику со стороны проспекта Ленина. Подробнее о ситуации: http://www.zfront.org/sarj_jarr/. А вот — текст нашего искового заявления, может, кому пригодится для оспаривания в суде аналогичных застроек.

До Окружного адміністративного суду міста Києва ————————————————————- 01601, місто Київ, вул. Командарма Камєнєва, 8 корп. 1 Позивач: Відповідач: Державна архітектурно-будівельна інспекція України ————————————————————– 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26 Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги, на стороні відповідача: Споживчий кооператив «ПРЕСТИЖ» Про визнання дій протиправними АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ Я, громадянка України …, як свідомий член територіальної громади міста Харкова бережно користуюсь комунальним майном,

природними ресурсами та шанобливо ставлюсь до об’єктів культурної спадщини загальнодержавного та місцевого значення.

Одним з моїх улюблених місць відпочинку в місті Харкові є паркова зона «Саржин Яр», адже влітку тут можна відпочити біля прохолодного джерела під тінистими кронами листяних дерев, а взимку – загартовуватися в купальні з льодяною водою.

Джерело Саржиного Яру є гідрологічною пам’яткою природи. Щодня Харків отримує більше 350 тисяч літрів мінеральної води від Саржиного яру. Гідрогеологічні процеси формування води джерела відбуваються по обидва боки, але переважно з правого пагорба. Територія ця є заповідною зоною. Тут ростуть багаторічні дерева, які забезпечують чистоту води, захищаючи схили від негативного техногенного впливу. Ці ж рослини перетворили джерело в чудовий парк.

Однак, як з’ясувалося з засобів масової інформації, на даний час на правому пагорбі Саржиного Яру здійснюється Споживчим кооперативом «ПРЕСТИЖ» з порушенням норм чинного законодавства України та без урахування інтересів громадськості будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул.

Мінській.

Так, проектною організацією та замовником будівництва було невірно визначено межі рекреаційної зони Саржиного Яру та категорію складності об’єкту будівництва, у зв’язку з чим забудовником не було отримано всі необхідні дозволи для здійснення будівництва, зокрема Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації як органом охорони культурної спадщини у сфері пам’яток історії, археології та монументального мистецтва не надавалося СК «ПРЕСТИЖ» погодження щодо відведення земельної ділянки для ведення даного будівництва в районі Саржиного яру в м. Харкові. Також, забудовниками не було враховано розташування будівництва та необхідність відведення водопровідних та каналізаційних мереж до об’єкту будівництва поблизу джерела питної води та пам’ятки археологічної спадщини.

Вказані обставини викликають занепокоєння у жителів міста Харкова та зокрема, у мене, у зв’язку з чим вимушена звертатись до суду за захистом своїх прав.

Своє право на звернення до суду з адміністративним позовом обґрунтовую наступним.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля,

її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону.

Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кожний громадянин України має право на: а) безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище, б) участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення,

будівництва і реконструкції об’єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань; є) участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях з питань впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище на стадіях розміщення, проектування, будівництва і реконструкції об’єктів та у проведенні громадської екологічної експертизи; и) оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством.

Місцеві ради, органи державної влади в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів зобов'язані подавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності,

враховувати їх пропозиції щодо поліпшення стану навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, залучати громадян до участі у вирішенні питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів. Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, законодавством України чітко передбачене право на звернення громадян України до адміністративних судів з позовами про оскарження дій органів державної влади та місцевого самоврядування,

що можуть вплинути на екологічну безпеку певної території, на якій проживають ці громадяни.

Як вбачається з даних загальнодоступного реєстру дозвільних документів, виданих Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (http://asdev.com.ua/), будівництво даного об’єкту здійснюється Споживчим кооперативом «ПРЕСТИЖ» на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, наданого забудовнику Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю міста Харкова №07/172 від 27.07.2007 року та зареєстрованого Держбудархінспекцією України Повідомлення про зміну даних у виданому дозволі на виконання будівельних робіт від 17.09.2013 року.

Однак, під час надання Інспекцією ДАБК в м. Харкові Споживчому кооперативу «ПРЕСТИЖ» дозволу на виконання будівельних робіт в 2007 році та реєстрації Держбудархінспекцією України Повідомлення про зміну даних у виданому дозволі на виконання будівельних робіт від 17.09.2013 року, Відповідачами були порушені приписи чинного законодавства України в сфері містобудування, зокрема положення Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 13.

04.2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» із змінами та доповненнями, а відтак дії Інспекції ДАБК в м. Харкові щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт та дії Держбудархінспекції України щодо реєстрації Повідомлення про зміну даних є незаконними.

У зв’язку з вищезазначеним та з метою забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів та дотримання норм екологічної безпеки звертаюся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом та свою правову позицію обґрунтовую наступним.

З положень статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб’єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011 затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, згідно з пунктом 1 якого Державна архітектурно-будівельна інспекція України (надалі за текстом – ДАБІ України)

є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

За змістом пункту 6 цього Положення, ДАБІ України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.

Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об’єкта архітектури, з положень статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Приписи статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачають,

що усі об’єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об’єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об’єкта будівництва. Віднесення об’єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва. Порядок віднесення об’єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України. Ця норма повністю кореспондується з пунктом 2 Порядку віднесення об’єктів будівництва до ІV та V категорії складності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 557, в якому зазначено, що віднесення об’єктів будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником.

На вимогу частини першої статті 34 названого Закону замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі – органи державного архітектурно-будівельного контролю),

– щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт – щодо об’єктів будівництва, що належать до I – III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт – щодо об’єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Проте з офіційного єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт,

виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об’єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів, виданих ліцензій на провадження господарської діяльності, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури (надалі за текстом – Єдиний реєстр ДАБІ), неможливо встановити до якої саме категорії складності віднесено забудовником будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Мінській міста Харкова. Не містить Єдиний реєстр ДАБІ також і іншу інформацію про даний об’єкт будівництва, розміщення якої передбачено чинним законодавством України.

Так, відповідно до підпункту 7 пункту 4 Указу Президента України від 8 квітня 2011року N439/2011 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань веде єдиний реєстр отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт,

виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об’єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів, виданих ліцензій на провадження господарської діяльності, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури, який формується на основі інформації, наданої відповідними інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №92 від 24.06.2011 року «Про затвердження Порядку ведення єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об’єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів» у єдиний реєстр вносяться відомості про: а) назву, дату та номер документа;

б) найменування та адресу об’єкта, щодо якого видано документ; в) замовника: для юридичних осіб – найменування, місцезнаходження та код платника податків згідно з ЄДРПОУ або податковий номер, номер телефону; для фізичних осіб – прізвище, ім’я та по батькові, серія і номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); г) Державну архітектурно-будівельну інспекцію України або її територіальний орган, яка видала документ; ґ) підрядну, проектну організацію (у разі наявності) (найменування, місцезнаходження, код платника податків згідно з ЄДРПОУ або податковий номер, серія та номер ліцензії); д) авторський і технічний нагляд; е) документ, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (назва, дата реєстрації та видачі, орган,

що видав документ).

Відповідно до пункту 9 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №92 від 24.06.2011 року доступ користувачів до даних єдиного реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Однак, в Єдиному реєстрі, розміщеному за посиланням: http://asdev.com.ua/dabi/list.php?sort=galuz&order=ASC майже вся вищезазначена інформація відсутня.

Звертаю увагу суду, що навіть в графі «Кат.» (тобто «категорія складності об’єкта будівництва») зазначено цифру «0», що не може відповідати дійсності, так як нормативно-правовими актами не передбачено такої категорії складності об’єктів будівництва.

Проте, Позивач вважає, що вищезазначений об’єкт будівництва належить до об’єктів п‘ятого рівня складності, а третьою особою з метою спрощення процедури отримання дозволу на здійснення будівельних робіт умисно наведено в документах, поданих для отримання спершу дозволу на виконання будівельних робіт, а згодом і для реєстрації повідомлення про зміну даних у виданому дозволі на виконання будівельних робіт,

недостовірну інформацію.

Так, відповідно до ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником удівництва.

Відповідно до ч. 4 даної статті порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 р. N 557 «Про затвердження Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності» категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Відповідно до п. 6 даної Постанови КМУ до V категорії складності відносяться об'єкти будівництва,

які мають хоча б одну з таких ознак: 1) згідно із Законом України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" є об'єктами підвищеної небезпеки; 2) розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб; 3) становлять можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають поза об'єктом; 4) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: • можуть спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів заробітних плат; • можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення; • можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини національного значення.

Забудовником багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Мінській міста Харкова передбачено розташування на 17 поверхах в двох секціях по 107 квартир, таким чином загальна кількість квартир в об'єкті будівництва скдалає 214 квартир, а відтак, якщо припустити, що в кожній квартирі проживатиме хоча б дві особи, в даному об'єкті постійно перебуватиме не менш як 428 осіб.

Таким чином, даний об'єкт будівництва повинен відноситися до п'ятої категорії складності.

Проте Відповідач недбало поставився до виконання покладеного на нього обов'язків зі здійснення державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань та не призначив проведення відповідної перевірки після отримання документів від Споживчого кооперативу «ПРЕСТИЖ» для реєстрації повідомлення про зміну даних у виданому дозволі на виконання будівельних робіт, незважаючи на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» передбачено, що однією з підстав для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Таким чином,

Позивач вважає, що надання дозволу на виконання будівельних робіт №07/172 від 27.07.2007 року та внесення змін до дозволу на підставі повідомлення про зміну даних у виданому дозволі на виконання будівельних робіт є незаконними, так як документи, подані до органів архітектурно-будівельного контролю Споживчим кооперативом «Престиж» для зазначеного дозволу та реєстрації повідомлення містили недостовірні дані про об'єкт будівництва.

Органами архітектурно-будівельного контролю України незаконно було видано Споживчому кооперативу «ПРЕСТИЖ» дозвіл на виконання будівельних робіт та внесено зміни до зазначеного дозволу на підставі повідомлення про про зміну даних у виданому дозволі на виконання будівельних робіт від 17.09.2013 року, у зв'язку з недбалою перевіркою Державною архітектурно-будівельною інспекцією України діяльності СК «Престиж» з питань дотримання вимог чинного законодавства України щодо охорони культурної спадщини України.

Регулювання правовідносин у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті,

захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, здійснюється згідно положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000р. №1805-111.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до об'єктів культурної спадщини належать визначні місця, споруди, (витвори), комплекси (ансамблі), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Позивач вважає, що територія Саржиного Яру є пам'яткою культурної спадщини міса Харкова та повинна охоронятися відповідно до вимог чинного законодавства України.

Так, будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Мінській в місті Харкові здійснюється на території культурної пам'ятки місцевого значення «САРЖИН ЯР» та може загрожувати його збереженню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам'яток місцевого значення, їх територій і зон охорони.

Проте, Споживчому кооперативу «Престиж» погодження на проведення будівельних робіт в районі Саржиного Яру в місті Харкові Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації як органом охорони культурної спадщини у сфері пам'яток історії, археології та монументального мистецтва не надавалося.

Разом з тим, для надання територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції дозволів на виконання будівельних робіт на об’єктах та територіях, пов’язаних з охороною культурної спадщини, необхідне представлення проектів,

погоджених не тільки органом охорони культурної спадщини облдержадміністрації а й проектів, погоджених Державною службою з питань національної культурної спадщини.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам’ятках культурної спадщини національного значення, їх територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об’єктах культурної спадщини, віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, яким є Міністерство культури і туризму України. У складі вказаного Міністерства зазначені функції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.03.06 № 336 виконує Державна служба з питань національної культурної спадщини.

У зв’язку з цим з метою дотримання в подальшому Закону України «Про охорону культурної спадщини» та захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання у будівельній сфері при наданні дозволів на виконання будівельних робіт слід звертати увагу на те,

що Закон до повноважень органу охорони культурної спадщини обласної державної адміністрації відносить лише питання погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам’яток місцевого значення, їх територій і зон охорони. До повноважень органів охорони культурної спадщини районних державних адміністрацій, органів охорони культурної спадщини місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції віднесено надання висновків щодо відповідних програм та проектів на пам’ятках місцевого значення та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об’єктів культурної спадщини.

У разі, коли об’єкт проектування є пам’яткою місцевого значення чи розміщується (планується розмістити) в межах території пам’ятки місцевого значення чи в її зоні охорони, які одночасно належать до пам’яток національного значення,

їх територій, розташовані в межах зон охорони цих пам’яток або в межах історичного ареалу населеного пункту, відповідно, погодження органу охорони культурної спадщини обласної державної адміністрації програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт, є попереднім і прийняття остаточного рішення щодо погодження проектної документації належить до повноважень Державної служби з питань національної культурної спадщини.

Погодження місцевими органами охорони культурної спадщини не віднесених до їх компетенції програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам’ятках культурної спадщини національного значення, їх територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об’єктах культурної спадщини, є перевищенням повноважень вказаних органів.

Надання територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції дозволів на виконання будівельних робіт на підставі таких погоджень є порушенням Закону, що визначає обсяг компетенції органів охорони культурної спадщини стосовно погодження проектної документації, внаслідок чого забудовники вводяться в оману щодо законності підстав для проведення ними робіт.

Таким чином, за відсутності погоджень Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації та Державна служба з питань національної культурної спадщини вбачається незаконним надання Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області дозволу на виконання будівельних робіт №07/172 від 27.07.2007 року та внесення змін Державною архітектурно-будівельною інспекцією України до дозволу на підставі повідомлення про зміну даних у виданому дозволі на виконання будівельних робіт.

Так, відповідно до ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проекти будівництва, які належать до IV і V категорій складності, підлягають обов'язковій експертизі щодо дотримання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення,

екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні визначено Законом України від 16.11.1992 №2780-XII «Про основи містобудування», який спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.

Відповідно до статті 5 зазначеного Закону при здійсненні містобудівної діяльності повинна бути забезпечена розробка містобудівної документації, проектів конкретних об’єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, розміщення і будівництво об’єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об’єктів.

Відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про основи містобудування» у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних,

наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» №466 від 13.04.2011р. для отримання дозволу на виконання будівельних робіт (далі – дозвіл) замовник (його уповноважена особа) до Інспекції за місцезнаходженням об’єкта заяву про отримання дозволу за формою згідно з додатком 5.

До заяви додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;

копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмова згода його власника на проведення будівельних робіт у разі реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта; копія ліцензії, яка дає право на виконання будівельних робіт, засвідчена в установленому порядку (подається у разі потреби); копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; копії кваліфікаційних сертифікатів, засвідчені в установленому порядку, подаються з 1 червня 2012 р. (крім сертифікатів інженерів технічного нагляду, які подаються з дня набрання чинності цим Порядком).

Відповідно до п. 20 даної Постанови КМУ підставою для відмови у видачі дозволу є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Відповідно до пункту 2 Постанови №553 Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1. вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2. порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3. інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Гончарова І.Є. вважає, що подані третьою особою Відповідачу документи містять недостовірну інформацію, а так як обов’язок зі здійснення контролю за дотриманням чинного законодавства під час будівництва покладено на Відповідача, то саме дії Відповідача з надання дозволу на виконання будівельних робіт та внесення змін до нього є незаконними.

Вважаємо, що головною умовою суб’єктів містобудування, якими також є юридичні та фізичні особи, є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, у точній відповідності з нормами чинного законодавства, що регулює відповідні правовідносини, а відтак порушення приписів чинного законодавства є неприпустимим.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну службу» основними обов’язками державних службовців є додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; сумлінне виконання своїх службових обов’язків, ініціатива і творчість в роботі. Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень,

дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв’язку з публічним формуванням суб’єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України окружним

Читайте ще