Ти як, чи не проти?
Вдихнути мій дотик
Стояти навпроти
Вечір видався, на диво, теплим. І я зараз кажу зовсім не про погоду. Епіцентром теплого «циклону» став пивний ресторан «Пробка». Саме тут сотні сердець харків’ян зігрівали все навкруги й, затамувавши подих, чекали на артистів. А чекати довелось не менш ніж півтори години. Та вони знали, задля чого це все. Адже до Харкова завітав легендарний гурт «Друга Ріка» з неперевершеним концертом. Глядачі зустріли музикантів гучними оплесками, які просто та без пафосу вийшли на невелику сцену «Пробки». Здавалось, вона сьогодні для них буде замала. Не говорячи ні слова, музиканти заграли свою першу композицію. Фронтмен гурту Валерій Харчишин безповоротно та суцільно злився з музикою та навіть деякий час зовсім не розплющував очей, передаючи свій настрій та енергетику лише голосом. Але таким артист був тільки впродовж першої композиції. Зловивши хвилю щирих оплесків, Харчишин привітав Харків та поділився з аудиторією недоброю звісткою. Шура, який в колективі відповідає за неймовірне звучання клавішних та бек-вокал, напередодні був прооперований.
Та це не завадило йому блискавично зіграти для харків’ян. «Замість Шури сьогодні в мене буде інший бек-вокаліст – це ви. Кожен з вас». Глядачі добре сприйняли меседж та вже на наступній композиції – «Все мине» – показали майже весь свій потенціал голосу. «Ми приїхали до друзів. Ви знаєте тексти пісень краще, ніж я», – посміхаючись, сказав Валерій. «Хто, якщо не ми», – лунає як гасло зі сцени. Гучні ритми барабанів та електрогітари пробирають до мурах. Ніякий студійний запис не зрівняється з живою енергетикою концерту та, насамперед, вокаліста. Саме тут, саме в цей час, здавалось, всі зірки зійшлися на небі, бо, дивлячись на Харчишина, сумніву не було – це його музика, його історія та його місце. Сьогодні він танцював, стрибав, затято бив у червоний бубон. Все це гармонійно поєднувалося з невпинним музичним драйвом, що створювали барабани, гітари та клавіші. Хлопці так затято грали, що після кожної пісні не могли обійтися без рушника та пляшки води. Якщо в першій частині концерту колектив виконував відносно нові композиції, то в другій ми почули улюблені та напам’ять знані хіти.
Драйвова «Фурія», глибока «ДеньНіч», неперевершена «Мені так мало тут тебе» подарували моменти ностальгії та релаксу. А всім відому «Три хвилини» зал співав майже самостійно. Наприкінці композиції Валерій Харчишин зіграв неймовірно мелодійну партію на трубі. Глядачі, здавалось, завмерли на цю саму мить та слухали й слухали. «Ми не будемо влаштовувати драматургію з виходами на біс. Тому зіграємо програму, вклонімося вам та просто підемо», – такі слова фронтмена гурту трохи засмутили фанів. Але дійсно, майже за дві години хлопці зіграли всі свої найвідоміші та найчуттєвіші композиції. І коли колектив полишив інструменти та низько вклонився глядачам, ті з вдячністю та розумінням нагородили «Другу Ріку» гучними оплесками.
«Дякуємо кожному з вас», – сказав Валерій та пообіцяв приїхати ще в Харків у рамках всеукраїнського туру, бо «Як же без Харкова». Перш ніж піти, хлопці також, як і інші артисти, долучились до благодійної акції, що проводить «Пробка» на своїх концертах. Сьогодні було навіть два переможці, які заплатили найбільші суми за фотографію з колективом. Всі гроші після концертів заклад віддає на благочинність в дитячій кардіоцентр. Команда «ІМХО», не стримуючи почуттів та слів, цілком задоволена виступом гурту – легенди української рок-сцени. І не тільки ми. Просто величезна кількість людей, що прийшла сьогодні у «Пробку», є тому підтвердженням, імхо. Нескінченні оплески та овації, драйв на сцені та на танцполі – так, сьогодні тут побував «циклон». Теплий «циклон» «Другої Ріки».
© Олена Леонова
