1 вересня на роботу не вийшли п’ятеро викладачів Харківського національного університету ім. Каразіна — працівникам кафедри української мови філологічного факультету не продовжили контракт. В університеті кажуть: починають оптимізацію. Що стало причиною — на питання Суспільного відповів проректор Володимир Родченко.
Вже колишній викладач Харківського університету Юрій Ларін 31 серпня у Facebook написав, що в університеті не вистачає третини коштів на зарплати викладачам, тому розпочалося скорочення штату. Що відбувається?
Перше, в чому я хотів запевнити: ми не маємо дефіциту коштів, тому що ми як установа маємо забезпечувати діяльність університету. Каразінський університет — це потужна установа, і ми маємо ресурси, щоб спокійно функціонувати.
Ті кошти, про які кажуть, що їх не вистачає, це не так. Це ті кошти, які ми використовуємо за рахунок резервів, які є в університету. Йдеться про 200 мільйонів гривень.
Загальний річний бюджет університету — це мільярд, а в кращі часи 1,5 млрд грн. Переважна частина цих коштів — це заробітна плата. З року в рік університет мав перехідні залишки,
тому що ми отримували значну частину надходжень від іноземних студентів. Ми перші в Україні за кількістю іноземних студентів. Для них платня набагато вища, тому в університеті завжди були залишки. Але з огляду на коронакризу у нас зменшилась кількість студентів, які до нас приїжджають.
На 1 вересня ця цифра буде дуже істотна, до 40%. У зв’язку з цим ми маємо проблеми з наповненням бюджету університету. Але це не означає, що в університету є від’ємний баланс. Він поки що позитивний. У зв’язку з цим нам довелося поставити питання про оптимізацію. Я хотів би наголосити: не скорочення, а оптимізацію університету.
В чому вона полягає?
Ми маємо розробити гнучку модель, яка має бути децентралізована і яка б дозволяла кожному підрозділу досить гнучко й ефективно функціонувати. Є постанова Кабінету міністрів, яка унормувала співвідношення кількості студентів і викладачів. На одного викладача — 12-13 бакалаврів. Це завжди була проблема університету, і ми завжди старалися ці речі компенсувати. Одні підрозділи дотувалися, інші були донорами.
Що ми зробили? Просто порахували для кожного підрозділу (факультету чи навчально-науковий інститут)
цифру і довели до цих підрозділів інформацію про те, що в них не вистачає певної кількості ставок, що є ось такий дисбаланс. Ми запропонували підрозділам знайти вихід із цієї ситуації.
Юрій Ларін писав про філологічний факультет, що там мають скоротити 16 ставок.
16 ставок для філологічного факультету — це та цифра, яка складає дисбаланс. Тобто на ці ставки не вистачає студентів. Але з одного боку на філологів студенти не хочуть йти, а з іншого боку на філологічному факультеті зараз готують фахівців, які зараз надзатребувані у топовій сфері ІТ. Це люди, які готують контент для цифрових ресурсів. Ми маємо підтримати ці програми, щоб допомогти факультету вирівняти баланс.
Як оптимізація позначиться на навчанні студентів?
Для поточних студентів змін не відбудеться. Для майбутніх студентів зміни відбудуться і досить чіткі. Ми ведемо до того, що програми, на які приходить двоє, троє ,четверо студентів, які б вони важливі не були, за них студент не голосує, ні знаннями, ні коштами батьків. І тут потрібно щось змінювати. Потрібна нова концепція, щоб з одного боку не втратити людей. І це пріоритет університету. А з іншого — стати більш конкурентними.