Харків

У Харкові провели ЛГБТ-марш. Ходи не було, натомість у місті встановили «невидимі фігури»

2 вер•Hromadske.ua

Про це нам розповіли у KharkivPride.Марш тривав недовго, близько пів години, але розтягнувся на відстань майже 2 кілометри. Він пройшов у форматі артінтервенції за участі майже 100 людей.«Враховуючи усі безпекові ризики, які пов’язані з повномасштабною війною, організаторки ХарківПрайду вирішили провести марш у креативному форматі, без створення масового скупчення людей», — кажуть організатори. У центрі Харкова волонтерки розмістили 100 фігур людей, пофарбованих з одного боку у кольори прапору України, а з іншого — у кольори ЛГБТ-прапора. Після завершення маршу фігури людей залишилися у міському просторі. «Ці "невидимі фігури", символізують ЛГБТК+ людей Харкова та усієї України, які живуть, кохають та продовжують робити кроки для нашої спільної Перемоги», — кажуть організатори. За їхніми словами, такий формат виконує головну мету прайду — створює видимість ЛГБТК+ спільноти навіть тоді, коли вона не може вийти на вулиці свого міста та заявити про свої права. Права ЛГБТ+ в УкраїніОстаннім часом серед українців покращилося сприйняття ЛГБТ+. Наприклад, Київський міжнародний інститут соціології з'ясував,

що ще у 2016 році негативне ставлення мали 60,4% українців, а вже у 2022-му — 38,2%. У січні 2023 року 58% українців цілком або частково погоджувалися, що представники ЛГБТ+ повинні мати такі самі права, як усі інші. Протилежну думку мали лише 20%.А втім, в Україні продовжують фіксувати випадки дискримінації. У 2022 році на території України моніторингова мережа правозахисного ЛГБТ-центру «Наш світ» зафіксувала 103 випадки гомофобії, трансфобії, дискримінації та інших порушень прав людини, зокрема 31 випадок із боку окупантів.Одностатеві шлюби в Україні не легалізовані. Однак у парламенті в березні зареєстрували законопроєкт №9103 яким пропонують запровадити реєстроване партнерство (яке також називають «цивільним») як добровільний сімейний союз двох повнолітніх людей однієї чи різних статей.Після реєстрації партнери можуть набувати статусу близьких родичів, а саме: члена сім’ї першого ступеня споріднення одне щодо одного незалежно від того, чи проживають вони фактично разом і чи ведуть спільно домашнє господарство. Автори законопроєкту пояснюють, що хочуть захистити права військових, які не можуть офіційно оформити свої стосунки, бо їхні партнери чи партнерки однієї з ними статі.На петицію про підтримку законопроєкту вже відповів президент Володимир Зеленський: він попросив звернути увагу на це питання спікера Верховної Ради, а також Кабмін, оскільки Мін'юст працює над схожим законопроєктом.

Перемога, рада

Читайте ще