Доброго вечора усім! Хотів би поділитися зі своїми враженнями поїздки з міста Херсон до селища Високопілля (Херсонська область).
Так, мої діти та дружина знаходились у бабусі, і з початку бойових днів, радів що родина там у Високопіллі подалі від війни. Однак через 2 тижні все змінилось і там стало неначе в пеклі.
5 квітня вирішив все таки їх забрати. Виїхав з ранку приблизно о 7 годині.
І тут все почалось. До першого блок поста приблизно 3 км (с.жовтневе), однак на Зеленівському повороті я тільки встав в чергу. 4 години і я стою на блок пості (нерви в кулаці). І тільки но я підїхав...прилетів якийсь генерал, і доволі жорстко дав прочухана тим хто перевіряв авто. Перший пост проїхав навіть документи не перевірили. Але....через 300 метрів, встаю в чергу знову до 2-го блок поста! А ця черга всього 20 км до дарївського мосту...простояв хвилин 40...однак генерал цей проїхав і до дарївского поста (можливо)...тому що через 40 хвилин черга почала дуже бистро танути.
Тому,я вже прибодрився і вирішив що доїду нормально.
Помилився!
До с.Високопіля я пройшов 97 "блокпостів" тобто на кожних пів км-1 пост.
Втомлювати не буду, але самими яскравими поділюсь.
1) на кожному блокопості (крім трьох) всі просили цигарок, чаю, сахар, тушонку, хліб, солоденького.
2) на 5-ти блок постах мене відводили в сторону для перевірки документів, а один нишпорив по машині. Наприклад, після Тягінки, пеший шмон і пропали 6 пачок цигарок, повербанк, хлібина і 2 шоколодки.
Ну ще 4 таких було!
3) в основному попрошайки і наглі нишпорки це бійці із так званої днр і лнр.
4) заради справедливості, можу сказати що на половині цих постів, військові занадто чемні, 25% роблять вигляд ділових людей і одночасно попрошайнічають а решта наглі до безтями (тобто хоч сірники але дай). На трьох блокпостах, навіть нормальні хлопці стояли, які цікавились обстановкой в області і не піднімали питань щодо "ти за кого"...
5) перевірка телефонів... це щось!!! ... лазили по всим месенжерам, смс, контактам, навіть по налаштуванням. Не кажучи про фото та музику. І от він почув пісню "ой лузі" так аж за затвор схопився. Змусив видалити!
6) перевірка багажника - бардачка, на кожному блок пості, і коли їхав до Високопілля то прям розочарування що він пустий.
7) окремо хочу відзначити "кадировців" - проїджав туди 3 їхніх блокопости (стоять у В.Олександрівці). Єдині які не просили цигарку, хліб та інше...пусту машину перевірили швидко, і відправляли назад, оскільки там лінія фронту...але все-таки вперто ... разок повернувся, обїхав пост і продовжив шлях
8) коли вїхав до Високопільщини, то перше селище це Архангельське...і тут я був трохи в шоці...чеплялися навіть до прописки, чому так багато штампів...і із пустого в порожнє хвилин 30 промаринував, відповідав на телефоні звінки замість мене, а накінець......пригостив гречкою...
9) далі ще 3 блокпости і нарешті доїхав...практично було вже 7 вечера....12 годин і цілі 160 км...
10) поїздка назад до Херсону...повторюватись не буду....однак з наклейками (ДЕТИ) не всі зупиняли тому було 58 постів. Однак машина вже з багажом...і тут практично кожен вважав за необхідне всунути свої руки в дитячі речі.
Блок перед тягінкою...вигук " нехера себе укри ви везете, делитись со служивим" побачив несквік, тушонку і яйця...недав...обіделись...Взагалі отжали за поїздку 3 банки тушонки. Ой, ледь не забув на береславському посту, один дітям цукерки всунув.
Ось така подорож отрималась...
Джерело: Високопільська громада