У Дарницькому районі Києва один зі столичних університетів не припинив посвяту першокурсників після оголошення повітряної тривоги. Масовий захід відбувався просто неба, а студентів, за даними поліції, не направили до укриття.
Про інцидент повідомила поліція Києва. Слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 367 КК України — службова недбалість. Назву університету правоохоронці офіційно не розкривають.
Особливо гостро ця історія виглядає через дату: того самого дня Київ годинами перебував під російськими ракетними й дроновими ударами, у місті були загиблі та десятки постраждалих.
Поліцію викликали просто під час церемоніїПовідомлення про захід надійшло правоохоронцям близько 11:10.
Коли слідчо-оперативна група прибула до університету, правоохоронці попередньо встановили, що на відкритій території триває посвята першокурсників.
У цей час у столиці вже діяв сигнал «Повітряна тривога».
За версією поліції, організатори не припинили церемонію після сирени та не організували переміщення студентів до укриття. Тепер слідчі мають встановити, хто саме ухвалював відповідні рішення та чиї службові обов’язки могли бути порушені.
Підозру конкретній людині наразі не оголошували.
Що означає стаття про службову недбалістьПровадження розпочали за ч. 1 ст. 367 Кримінального кодексу — службова недбалість.
Йдеться про невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх обов’язків через несумлінне ставлення до них, якщо це спричинило істотну шкоду.
Сам факт відкриття кримінального провадження ще не означає, що керівництво університету або конкретний працівник уже визнані винними. Поліція має встановити коло відповідальних осіб, їхні обов’язки, порядок організації заходу та дії після початку тривоги.
Під час тривоги освітній процес мають переносити в укриттяПравила для закладів освіти в цьому питанні досить однозначні.
Міністерство освіти і науки у своєму алгоритмі дій під час повітряної тривоги вказує: після сигналу оповіщення учасників освітнього процесу необхідно організовано направити до укриття у супроводі відповідальної особи. Повернення до занять або інших запланованих заходів відбувається вже після відбою.
Цей принцип продовжує діяти й у 2026 році. МОН окремо нагадує закладам освіти підтримувати укриття в готовності та забезпечувати розміщення там учасників освітнього процесу під час тривоги.
Тобто церемоніальний характер заходу нічого не змінює: посвята, концерт, урочиста лінійка чи звичайна пара мають бути перервані, якщо є сигнал небезпеки.
Контраст із подіями 2 вересняОсобливо показовою ця ситуація виглядає на тлі іншого інциденту, який стався в Києві лише за кілька днів до цього.
2 вересня російський «Шахед» влучив у будівлю Національного університету харчових технологій у центрі столиці під час навчального процесу. Тоді 160 студентів перебували в укритті й не постраждали.
Life.Київ писав про цей удар і те, як евакуація фактично врятувала людей.
Різниця між двома епізодами дуже наочна: в одному випадку сигнал тривоги сприйняли як обов’язковий алгоритм безпеки, в іншому — масовий захід, за версією поліції, продовжили просто неба.
І це сталося в день однієї з найтяжчих атак на Київ8 вересня столиця перебувала під ударами протягом багатьох годин.
Вранці Life.Київ повідомляв про двох загиблих і десятьох постраждалих, але протягом дня кількість жертв і поранених зростала.
Пошкодження фіксували у кількох районах міста, горіли житлові будинки, склади та інші цивільні об’єкти.
Російські безпілотники продовжували атакувати столицю і після завершення нічної фази удару.
Тому рішення проводити масовий захід просто неба під час тривоги виглядає не як формальне порушення інструкції, а як реальний ризик для десятків або сотень людей.
Проблеми з укриттями у вишах Києва виникали й ранішеДля столичних університетів тема безпеки під час тривог уже не нова.
На початку 2025 року Life.Київ писав про випадок у тодішньому НАУ, де під час балістичної загрози відвідувачі змагань заявили, що не могли потрапити до університетського укриття.
Водночас інші столичні виші інвестують у розширення захищених просторів. Наприклад, у КНУ імені Тараса Шевченка оновлювали укриття в Червоному корпусі, а раніше університет відкрив інклюзивне укриття на 600 людей.
Це показує, що питання давно вже не лише в наявності підвалу або формального плану евакуації. Ключове — чи працює алгоритм у момент реальної небезпеки.
Чому назву університету поки краще не вгадуватиУ соцмережах такі історії швидко обростають припущеннями, особливо коли на фото можна впізнати територію або символіку закладу.
Але поліція офіційно назву вишу не повідомила.
Тому до завершення перевірки коректніше не прив’язувати інцидент до конкретного університету лише на основі фотографій або коментарів у соцмережах. Для кримінального провадження має значення не репутаційний ефект, а встановлення конкретних відповідальних осіб і їхніх дій.
Наразі слідство триває.
