Атаки РФ пошкодили понад 300 закладів освіти Києва від початку великої війни. Від перших місяців повномасштабного вторгнення столична освітня інфраструктура регулярно потерпає від ракетних ударів, атак безпілотників і вибухових хвиль. Унаслідок обстрілів пошкоджено понад 300 закладів освіти, серед яких школи, дитячі садки, установи позашкільної освіти, професійно-технічні училища та заклади вищої освіти.
Пошкодження мають різний характер і масштаби. У деяких будівлях вибуховою хвилею вибивало вікна та двері, руйнувало фасади, покрівлі й внутрішні приміщення. В інших випадках ідеться про значні конструктивні пошкодження, через які навчальні корпуси потребують тривалого ремонту або поетапного відновлення. Попри це, міська система освіти продовжує працювати, а педагогічні колективи докладають зусиль, щоб діти могли навчатися у максимально безпечних умовах.
Особливість воєнних пошкоджень полягає в тому, що навіть відносно незначні руйнування можуть суттєво вплинути на роботу закладу. Вибиті вікна потребують термінової заміни, пошкоджені інженерні мережі — перевірки та ремонту,
а кожне приміщення перед поверненням учнів має бути обстежене. Для освітян це означає постійне поєднання навчальної роботи з організацією відновлення, безпековими заходами та підготовкою укриттів.
Ліцей №101 пережив щонайменше вісім ударівПоказовим прикладом стійкості столичної освіти є ліцей №101, розташований у районі Лук’янівки. За час великої війни будівля закладу зазнавала пошкоджень щонайменше вісім разів. Кожна атака ставила перед адміністрацією, працівниками та міськими службами нові завдання: оцінити наслідки, убезпечити територію, провести аварійні роботи та відновити приміщення.
У ліцеї неодноразово замінювали вікна, пошкоджені вибуховими хвилями, усували наслідки руйнувань і повертали будівлю до стану, придатного для навчання. Така ситуація стала реальністю для багатьох освітніх установ Києва. Відновлення часто відбувається поетапно, адже безпека дітей і працівників залишається головною умовою відновлення очного навчання.
Історія ліцею №101 демонструє, що освітній процес у столиці не припиняється навіть під тиском регулярних атак. Після пошкоджень колектив змушений швидко перебудовувати роботу,
тимчасово переносити заняття, використовувати вцілілі приміщення або комбінувати очний і дистанційний формати. Водночас кожне відновлення дає змогу учням повернутися до звичного середовища, а громаді — зберегти функціональність важливого закладу.
Більшість учнів поступово повертається до очного навчанняНезважаючи на загрозу повітряних атак і пошкодження освітньої інфраструктури, Київ продовжує адаптувати навчальний процес до умов воєнного часу. Наразі 51 відсоток учнів столиці навчається в очному форматі. Це означає, що тисячі дітей щодня відвідують школи, ліцеї та гімназії за умови дотримання визначених безпекових процедур.
Поступово скорочується й кількість шкіл, які працюють винятково дистанційно. Якщо раніше таких закладів у Києві було 11, то тепер їх залишилося 5. На рішення про формат навчання впливають стан будівлі, наявність укриття, місткість захисних споруд, безпекова ситуація в районі та можливість організувати переміщення учнів і працівників під час повітряної тривоги.
Очне навчання в умовах війни потребує не лише відремонтованих класів. Важливу роль відіграють укриття,
запаси води, вентиляція, освітлення, засоби зв’язку та чіткі алгоритми дій для всіх учасників освітнього процесу. У разі сигналу повітряної тривоги учні та працівники мають швидко перейти до безпечного приміщення, а заняття можуть продовжуватися там після завершення організаційних процедур.
Саме тому столичні заклади освіти продовжують облаштовувати й модернізувати укриття. У багатьох школах захисні приміщення використовують не лише під час тривог, а й для проведення занять, консультацій та інших освітніх заходів. Це дає можливість збільшити кількість дітей, які можуть навчатися офлайн, не нехтуючи вимогами безпеки.
Відновлення освітньої мережі залишається тривалим завданнямПонад 300 пошкоджених закладів освіти — це не лише статистика руйнувань, а й сотні тисяч квадратних метрів приміщень, які потребують обстеження, ремонту та контролю. За кожною будівлею стоять учні, вчителі, вихователі, батьки й цілі райони міста. Від стану школи або дитячого садка залежить, чи зможуть діти навчатися поруч із домом, а родини — планувати повсякденне життя.
Відновлення навчальних корпусів передбачає цілий комплекс робіт:
від прибирання уламків і заміни пошкоджених вікон до ремонту дахів, фасадів, класних кімнат та інженерних мереж. Окремо оцінюється стан укриттів, адже саме вони є ключовою умовою роботи закладу під час воєнного стану. У разі серйозних руйнувань може знадобитися реконструкція окремих частин будівлі або пошук тимчасового приміщення для навчання.
Попри виклики, освітня мережа Києва зберігає здатність працювати й відновлюватися. Педагоги продовжують навчати дітей, адміністрації організовують безпечний розклад, а міські служби реагують на пошкодження та забезпечують проведення необхідних робіт. Для учнів повернення до школи має не лише освітнє, а й психологічне значення: звичне середовище допомагає зберігати відчуття стабільності, спілкуватися з однолітками та підтримувати нормальний ритм життя.
Російські атаки завдали значної шкоди освітній інфраструктурі столиці, однак не змогли зупинити навчальний процес. Пошкоджені заклади поступово відновлюють, школи облаштовують укриття, а кількість учнів, які повертаються до очного формату, збільшується. Для Києва це є свідченням стійкості міста та його готовності захищати право дітей на освіту навіть у надзвичайно складних умовах.
