Одинадцять років тому 22 травня став днем великої втрати для Волині.
Тоді на сході нашої держави проросійські бойовики самопроголошеної «ДНР» цинічно розстріляли український блокпост. Серед загиблих – Олександр Артемук, який має синівське коріння, передає Район.Стара Вижівка.
Старшого сержанта Олександра Артемука мобілізували в місті Ковель у квітні 2014 рокуу складі третього батальйону п’ятої окремої бригади Сухопутних військ України.
Народився у Ковелі, закінчив школу, професійно-технічне училище № 5. Пішов до армії, строкову службу проходив у Севастополі. Повернувся додому, одружився, працював, виховував дітей.
«Коли зі сходу почала сунути російська навала, без вагань знову одягнув військову форму, хоча і міг уникнути мобілізації як багатодітний батько, та ховатися за дитячими спинами – це не про Сашка. Разом із побратимами прагнули витіснити ворога з української землі», − писала про воїна Наталія Сачук.
На світанку під Волновахою на Донеччині загинули 18 військовослужбовців 51-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України, ще близько 30 були поранені.
Серед них було найбільше волинян, і це стало однією з перших трагічних сторінок новітньої війни, яка триває досі.
«Мужній, відважний, справедливий, справжній. Гарний господар, дбайливий тато, уважний та люблячий чоловік. Олександр міг не йти воювати, оскільки виховував двох синів і доньку, яка нещодавно народилася. Але він твердо вирішив, що це його обов'язок перед державою та родиною, тому прийняв рішення взяти до рук зброю на їх захист», − писалапро захисника Інна Третяк.
Олександр Іванович нагороджений медаллю «Захисник Вітчизни» (посмертно) та відзнакою командира 14 ОМБР. Йому також присвоїли звання «Почесний громадянин Волині».
У селі Сереховичі центрі однойменної громади, куди входить село Синове, встановили меморіальну дошку Олександру Артемуку та іншим захисникам, полеглим під час російсько-української війни.