Волинь

«Сон-мрія» в театрі ляльок: у Луцьку презентували екологічну казку за п’єсою Олени Пчілки

3 лип•Район.in.ua

У Луцьку на сцені Волинського академічного обласного театру ляльок презентували виставу за п’єсою Олени Пчілки «Сон-мрія, або Казка зеленого гаю», яка закривала 49-ий театральний сезон.

Замість квитків на виставу глядачі могли зробити посильний внесок у національний збір на встановлення пам'ятника Олені Пчілці в Гадячі.

Постановка відбулася в межах культурно-мистецької події «Сон-мрія Ольги Петрівни Косач», присвяченій 176-річчю з дня народження письменниці, етнографки та педагогині – Олени Пчілки.

На акції та виставі побувала кореспондентка Район.Культура.

Перед виставою глядачі могли відвідати виставку картин «Олена Пчілка – зірка українського відродження», де презентували 13 портретів письменниці авторства студентів кафедри образотворчого мистецтва Волинського національного університету імені Лесі Українки під керівництвом професорки, заслуженої діячки мистецтв України Інни Черкесової На портретах – Ольга Косач у різні роки життя. Художникам вдалося відобразити глибину переживань та емоцій письменниці та етнографки, зробити акцент на деталях, влучно підібрати кольорову гаму,

що дозволило і глядачам, і відвідувачам виставки більш зрозуміти світогляд, філософію, особисті переживання Олени Пчілки.

Пані Лідія разом з чотирьохрічним онуком Артуром приїхали на виставу до обласного театру ляльок із Шацька.

Жінка працює бібліотекаркою, привела онука в театр вперше.

«Коли ми з ним проїжджаємо Колодяжне, я розповідаю йому про Лесю Українку. А перед сьогоднішньою поїздкою, розповіла, що їдемо в театр на виставу, за п’єсою не менш видатної письменниці – її мами Олени Пчілки», – розповіла пані Лідія.

Перед початком вистави відбулася презентація 12-томного зібрання творів Олени Пчілки, яке зусиллями та коштом Волинського національного університету імені Лесі Українки видали з нагоди 175-річчя від дня народження Олени Пчілки. До зібрання увійшли поезія, проза, літературна критика, публіцистика, роботи з фольклористики та етнографії, мемуари та переклади авторства видатної письменниці та громадської діячки.

Презентували зібрання, створене кропіткою працею науковців, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури

Сергій Романов та Тетяна Данилюк-Терещук доцентка кафедри історії культури, кандидатка філологічних наук.

Науковці розповіли про кропітку роботу по упорядкуванню творів, наукових праць, мемуарів, етнографічних нарисів Олени Пчілки, яка розпочалася ще до початку повномасштабного вторгнення та з перервами тривала більше двох років. Як розповів Сергій Романов, найбільше вразило науковців те, що роботи авторства Олени Пчілки більше 30 років незалежності України нікого не цікавили і лежали по різних архівах країни. Хоча науковцям довелося звертатися до архівний установ Польщі, Чехії, Болгарії, США.

У виданні зберегли мову письменниці, зокрема фонетику, лексику, а також особливості літературного мовного стандарту того часу. Окремі томи збірки містять 1000–1300 сторінок. Збірку надрукував видавничий дім «Бук Друк». Наразі презентації збірки відбулися у Луцьку, Києві, Звягелі

На презентації зібрання науковці особливу увагу приділили драматургічній спадщині, а саме п’єсам для дітей авторства Олени Пчілки, яку вважають піонеркою українського дитячого театру. Олена Пчілка першою вивела дитину на сцену як повноцінного учасника театрального процесу.

Її педагогічна й мистецька діяльність поєднувала родинне виховання з театральною грою, де театр був не розвагою, а засобом формування мови, характеру, національної свідомості та емоційної чутливості. За словами Сергія Романова, у дитячих творах Олена Пчілка піднімали теми, які залишаються актуальними для сучасності: шкільний булінг, нездатність деяких педагогів допомогти учням, які піддаються нападкам однокласників, протистояння вчителів, які проповідували імперські ідеї та учнів, які цьому противилися.

«Є така п’єса «Без’язикий». За сюжетом хлопчик з Волині під час Першої світової війни опиняється на Полтавщині, і спочатку стикається з непорозумінням з боку однолітків. Бо тоді імперська ідеологія виставляла волинян, як зрадників. Однак, згодом діти знаходять спільну мову. Це притаманно українцям – вміти порозумітися, попри нав’язані колоніальним режимом стереотипи», – розповів Сергій Романов.

У п’єсі «Сон-мрія, або Казка зеленого гаю», яку презентували лучанам та гостям міста на сцені обласного театру ляльок, Олена Пчілка торкається питання бережливого відношення до природи,

навколишнього світу. Звісно, не обійшлося і без казкових мотивів, є у виставі русалки, лісовики, поторчата, перетворення пташок на дітей та навпаки.

За сюжетом вистави діти Варка та Пилипко, які виросли на таємничих волинських легендах, на Зелені свята йдуть в ліс. Діти загубилися, але зустрічають дівчинку Катрю, яка слухає легенду і засинає поруч із новими знайомими. На сцені з’являється Русалка та пташки - соловейки, гороб’ята, перепелята, одудець, хохітва. Малий Пилипко переповідає легенду про Лісовика, Русалку Лісову, Русалку Польову, про те, як вони можуть покарати за недостатньо шанобливе ставлення до природи. Тут легенда й оживає. На сцені розвиваються події, в яких природа олюднюється. Весела Русалка Лісова лагідно ставиться до дітей: дарує їм подарунки та будить їх, аби малечу не налякали звірі.

Читайте також: «Несімо поміч, яка кому по силі й змозі»: презентація 12 томів творів Олени Пчілки

Русалка Лісова просить у татка Лісовика відпустити погуляти солов’я, перепела, горобчика, зозульку, одудця, хохітву і навіть капосну ворону. Так зозулька перетворюється на дівчинку,

а соловейки, горобчики, перепелятка – на хлопчиків. Всі вони вдячні Русалці Лісовій. У розмові з Польовою Русалочкою Лісова Русалка каже про цих пташок, що вони були перетворені з дітей. Варка ж напередодні розповідала про те, що «Лісова Русалка може й людину повернуть у пташку або й пташку людиною зробити» або ж «попросить свого батька, Лісовика, – він так і починить». Письменниця в такий спосіб прагне навчити дітей пам’ятати, що природа – жива. Такими переходами від реальності до міфу й навпаки Олена Пчілка залишає багато місця для роздумів. У розв’язці Лісова Русалка зустрічає свою подружку, Польову Русалочку, а також встигає наділити дівчаток подарунками і йде собі, а діти зустрічають тих, хто допоможе їм повернутися додому.

Як розповів в.о. директора-художнього керівника академічного обласного театру ляльок Вадим Хаїнський, виставу за цією п’єсою створили режисер Володимир Богданець художниця Галина Івашків композитори Петро Свіст та Костянтин Яворський Вперше на сцені лялькового театру її показали 30 років тому. У цьому році постанову адаптували та зробили більш динамічною.

Актори, які нас сцені відтворили образи, створені Оленою Пчілкою, – Світлана Криворучко, Алла Срипничук, Ольга Шульга та Ганна Федір У цьому році на сцені лялькового театру її презентували вперше, підготовка тривала більше двох місяців.

«Вистава – класична, але в ній чимало фольклору, традиційних вірувань. Цікава драматургія, а лейтмотив п’єси завжди актуальний – екологія, любов до живого, бережливе ставлення до природи. Сподіваємося у наступному – 50-му сезоні на наших глядачів чекатимуть нові вистави за творами Олени Пчілки. Це буде зимова, різдвяна феєрія від Олени Пчілки», – додав він.

Нагадаємо, у Гадячі, де 176 років тому народилася Олена Пчілка, досі немає пам’ятника на її честь. Наприкінці минулого року редакція Національної мережі гіперлокальних медіа Rayon.in.ua спільно із газетою «Рідний край. Газета Гадяцького земства» відкрила національний збір на встановлення пам’ятника Олені Пчілці. Мета проєкту – вшанування внеску видатної письменниці у боротьбу за українське слово за допомогою створення живого простору для об'єднання і збереження національної ідентичності. Бюджет збору скерують на розробку концепції пам’ятника, проведення конкурсу ескізів, гонорари скульпторам і архітекторам, створення та встановлення монумента, оплату будівельних матеріалів.

Пам’ятник розташують на громадському просторі в Гадячі, де він стане не лише історичною згадкою, а й місцем для освітніх заходів і зустрічей.

Долучитися до національного збору можна на краудфандинговій платформі «Спільнокошт»

Читайте також: Національний збір на встановлення пам'ятника Олені Пчілці в Гадячі

Культура, соловей, Криворучка, Ворон, Спадщина

Читайте ще