У Луцьку журналісти з Дніпра Львова Черкас Києва Кропивницького ознайомилися з масштабним мистецьким проєктом, ініційованим Музеєм сучасного українського мистецтва Корсаків. Проєкт «Інший поруч» відкрили у грудні минулого року.
У його межах на шести локаціях міста розмістили артвиставки, які спонукають відвідувачів переглянути ставлення до тварин. Під час престуру журналісти побували на відкритті виставки французької художниці Caroline Dahyot «Люди-коти», відвідали кураторські екскурсії локаціями, імерсивну виставу «Космогонія», мали можливість поспілкуватися з кураторами та організаторами проєкту.
На екскурсіях та пресконференції побувала кореспондентка Район.Культура.
Шість локацій – одинадцять темПроєкт «Інший поруч» організатори поділили на одинадцять тематичних блоків, які розкривають окремі аспекти стосунків людини і тварини. У проєкті задіяні шість локацій Луцька, кожна з яких презентує окремі тематичні розділи. В індустріальному просторі Будинок офіцерів презентують дві теми: «Мисливці у краватках» і «Бог зі шерстю». У творчому просторі «Дім на Гальшки» досліджують тему «Поруч,
але не разом» – про спільний простір людей і тварин, які живуть у різних реаліях.
В Окольному замку представлено зону «Ціна свободи» – про контраст між дикою природою і домашнім життям. Волинський краєзнавчий музей пропонує відвідувачам ознайомитися з експозицією «За межами краси». Художній музей презентує спецпроєкт «Еволюція анімалістичного жанру у творчості волинських художників».
«Всі ці шість локацій створені для того, щоб лучани та гості міста мали можливість прийти і задуматися над тим, що тварини живуть не для задоволення наших потреб, а є самі по собі, вони рівні нам, хоч і часто залежать від нас», – зазначила керуюча партнерка Музею Леся Корсак
П'ять зон у музеї: від лікування до табуПід час кураторської екскурсії Леся Корсак детально розповіла про концепцію тематичних напрямків. У Музеї Корсаків представлено п'ять зон: «Ті, хто лікує» – про терапевтичну роль тварин, «Коли болить» – про втрату улюбленця і пам'ять, що живе в речах, «Право сили» – про владу людини над життям тварин, «Тотем і табу» – про тварин як символи і міфи, «Мова тіла» – про невербальну комунікацію тварин.
За словами Лесі Корсак, у блоці «Право сили» організатори зібрали артоб'єкти, які ставлять під сумнів традиційне розуміння приручення. Тварини вчать людей відповідальності – їх треба вигулювати, прибирати, годувати, стригти. Таким чином, люди зростають разом з тваринами і вчаться віддавати, піклуватися про інших. Тому питання «хто кого приручив» залишається відкритим.
Напрям «Ті, хто лікує» розповідає про те, як в умовах війни тварини лікують своєю енергією, теплом, відданістю. Військові на фронті опікуються котиками та песиками, яких покинули господарі, підгодовують білочок та їжачків. Ті, в свою чергу, платять їм ласкою та вірністю. Лікарі використовують коней та поні у реабілітації хворих на ДЦП, а собаки-поводирі допомагають пересуватися незрячим. Однак, допомагаючи людям, тварини віддають частину себе і втрачають власну життєву енергію та навіть здоров'я.
У напрямку «Тотем і табу» мова йде про те, що жодна тварина не є кращою чи гіршою за іншу. У суспільстві деякі тварини стають священними – біла корова в Індії, чорна кішка в Єгипті, а іншим приписують негативні ролі.
Так, люди чомусь не люблять змій, павуків, хижаків. Однак павук не винен, що народився таким, а вовк мусить полювати на зайця, щоб не померти з голоду.
У блоці «Мова тіла» зібрали роботи про те, що тварини спілкуються своєю мовою, яку люди часто не розуміють. Вони можуть тримати дистанцію або, навпаки, наближатися і завжди бути поруч. Людям важливо розуміти це спілкування і не ігнорувати його.
Історії втрат та фортепіано з ДрезденаЦентральна частина експозиції «Коли болить» присвячена темі втрати. В інсталяції представлені «будинки» тварин, які вже відійшли в інший світ. Щоб створити експозицію, організатори закликали лучан принести клітки, будиночки для птахів, котів, будки, в яких колись жили їхні улюбленці. До кожного експонату долучили фото тваринки та коротку історію про неї. До створення інсталяції долучилися члени команди та КП «Ласка», яке опікується безпритульними тваринами. Є тут і буда собаки Джема, яка жила у родині Корсаків.
У центрі композиції стоїть старе фортепіано з опери Дрездена, якому понад 100 років. Його історію розповіла Леся Корсак. Фортепіано довгий час зберігала лучанка у підсобному приміщенні.
Жінка не наважувалася викинути музичний інструмент і передала його в музей. Окремі клавіші в інструменті ще видають звуки, а інші – ні. Це метафора пам'яті: деяких наших домашніх улюбленців немає поруч. Вони, ніби ті клавіші, які вже не звучать, але забути про них неможливо. Біль втрати і спогади про них залишаться з людьми назавжди.
«Під час відкриття виставки французької художниці Caroline Dahyot «Люди-коти» розповідали про домашніх улюбленців. Ми говорили: чотири кота є в хаті, але двох – вже немає у нашому світі. Однак всі чотири живуть у душі. Тобто ця інсталяція – пам'ять про тих, кого вже немає поруч», – розповіла Леся Корсак.
Крім інсталяції, у залі можна переглянути відеофільм, в якому зібрали історії відвідувачів про їхніх домашніх улюбленців. До того ж усі, хто відвідує виставку, можуть залишити історію, фото, малюнок про тварин, яких уже немає на цьому світі.
Деякі роботи виставки відносяться одразу до двох-трьох напрямків – їх неможливо віднести до якоїсь певної категорії, що лише підкреслює складність взаємин людини зі світом тварин.
Тварини на війні та під час катастроф
За словами кураторки проєкту «Інший поруч» Олександри Пігуляк, на OPEN CALL проєкту, який тривав з червня до кінця серпня, надіслали 630 робіт. Для участі у проєкті відібрали роботи 200 митців з України та з-за кордону.
Олександра Пігуляк провела для журналістів екскурсію та презентувала картини, представлені у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у межах проєкту «Інший поруч».
Одна з картин належить художнику Олександру Никитюку Він написав «Внутрішнє світло щура Ганса» після неочікуваної історії. знайомі художники доглядали за щуром, якого назвали Гансом. Після смерті тварини один з митців запропонував використати її для анатомічних замальовок. Художник не думав, що йому дійсно перешлють посилку з тілом щура.
На виставці можна побачити роботу Людмили Раштанової присвячену трагічним наслідкам для тварин підриву росіянами Каховської ГЕС. На картині зображений кінь, який стоїть у човні посеред води, а на фоні – вибухи та вогняні спалахи.
Є на виставці і картина, яка розповідає історію тигреня Руру із зоопарку Покровська Його евакуювали до Іспанії. Неподалік можна побачити роботу «Ковчег»,
присвячену наслідкам Чорнобильської катастрофи – ковчег, який не відбувся, бо тварин не вдалося врятувати.
Чимало робіт присвячено тваринам, які допомагають військовим на фронті. Дмитро Купріян створив серію фотографій з котами та собаками, які прибилися до наших військових і виходять з ними на позиції. Володимир Падун використав піксельну техніку, щоб розповісти історію кота, який завжди супроводжує бійців одного з підрозділів.
Складнощі монтажу, роль артмедіаторів та один квиток на шість локаційПісля екскурсії журналісти мали можливість поставити питання фундатору Музею сучасного українського мистецтва Корсаків Віктору Корсаку, кураторам проєкту «Інший поруч» Олександрі Пігуляк, Олесеві Томаху мистецтвознавиці, директорці Луцького художнього музею Зої Навроцькій
Організатори розповіли, що основна ідея артпроєкту «Інший поруч» – суб'єктність тварин. Вони не заробіток, не ресурс, не наша власність, не існують виключно для нас, а є самі по собі. Люди мають навчитися співіснувати з тваринами на рівних.
Як розповіла Олександра Пігуляк, у межах створення проєкту цікаво та складно було працювати з кожною окремою локацією.
«Є локація у «Домі на Гальшки», який кардинально відрізняється від музею. І його доволі складно було облаштувати, але нам це вдалося. Крім того, ми намагалися інтегрувати твори не лише за тематичними блоками, а й у самі простори, де вони розміщені», – розповіла вона.
За словами Олеся Томаха, найскладніший, але швидкий монтаж експозиції відбувся у Волинському обласному краєзнавчому музеї.
Олександра Пігуляк розповіла, що у проєкті «Інший поруч» задіяні артмедіатори, які працюють на кожній локації, спілкуються з відвідувачами. Вони не просто проводять екскурсії за маршрутом, а й розповідають про певний артоб'єкт, про своє бачення твору. У ролі медіаторів можуть виступати не тільки науковці чи мистецтвознавці, а й ті, хто цікавиться мистецтвом.
За словами директорки музею Тетяни Репницької на відкриття проєкту «Інший поруч» в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків побували 500 лучан та гостей міста. У межах проєкту «Інший поруч» діє спільна квиткова ініціатива: за одним квитком можна відвідати локації, облаштовані у Музеї Корсаків, Будинку офіцерів, Домі на Гальшки, художньому, краєзнавчому музеях та в Окольному замку.
Дорослий квиток коштує 350 гривень, дитячий і пільговий – 150 гривень. Квиток не обов'язково використовувати за один день, можна відвідати всі локації поступово у зручний час до 20 лютого. Придбати квитки можна у будь-якій із локацій.
Читайте також: Артпроєкт «Інший поруч»: у Луцьку запрошують переосмислити ставлення до тварин
