Понад 350 освітян, науковців, митців, культурних менеджерів та інших учасників зібралися в Луцьку на освітньому форумі «Мистецтво навчати».
У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків говорили про навчання через дослідження, STEM-підходи, сучасну мистецьку освіту, безбар’єрність та інклюзію. На заході побували кореспонденти Район.Освіта.
За словами директорки музею Тетяни Репницької подію відвідали учителі, викладачі, керівники та представники закладів освіти, працівники позашкільної освіти, музейні педагоги, науковці, митці, культурні менеджери та студенти педагогічних і художніх спеціальностей, а також ветерани війни та внутрішньо переміщені люди.
Тетяна РепницькаЗахід розпочав Віктор Корсак професор, доктор економічних наук, кандидат медичних наук, голова ради директорів компанії VolWest Group. Його виступ був присвячений темі «Як стати ІМЕНЕМ. Три види інтелекту».
Основну увагу спікер зосередив на сильних і слабких сторонах освіти та трьох видах інтелекту: професійному, естетичному та психологічному. Також він підкреслив важливість самовдосконалення,
адже в сучасному світі отримувати знання легше, ніж десятки років тому.
«Нас усіх у садочках, школах, інститутах вчили багато чого, але забули навчити ставати великими і досягати чогось вагомого в житті. Тут важливо на основі чогось старого будувати нові методи і підходи», – сказав Віктор Корсак.
Як зауважив спікер, важливо зосереджуватися на почуттях і знаходити індивідуальний підхід, враховуючи вікові зміни та швидкість сприйняття інформації. У цьому, за його словами, може допомогти ШІ.
«Можна сидіти довго і щось створювати, а можна зробити ескіз і додати технічне втручання за допомогою ШІ – це буде мистецтво. Тож що таке мистецтво? Це те, що виконує функції мистецтва. Функції бувають пізнавальні, естетичні… Тобто якщо твори, створені разом із ШІ, можуть трансформувати людей, значить, це є мистецтво», – доповнив спікер.
***
Наступний блок відкрили Ігор Чернецький кандидат педагогічних наук, завідувач відділу створення навчально-тематичних систем знань Національного центру «Мала академія наук України»; Жанна Білик кандидатка біологічних наук, та Євгеній Пащенко український науковець,
старший науковий співробітник відділу створення навчально-тематичних систем знань Національного центру «Мала академія наук України».
Ігор Чернецький, Жанна Білик та Євгеній ПащенкоНауковці ознайомили учасників із ресурсами, які спільно напрацьовували в лабораторії, та наголосили, що вони перебувають у загальному доступі. Як зазначив Ігор Чернецький, лабораторію створили у 2012 році з метою організації простору для міжпредметних досліджень. Дослідники вважають, що лабораторія «МАНЛаб» є ключем до якісної та цікавої освіти.
«У нашій лабораторії представлені напрямки всіх природничих наук: фізика, біологія, хімія, астрономія… Ми спеціалізуємося не лише на тому, щоб навчати дітей, а й дорослих», – розповів Ігор Чернецький.
Також науковиця Жанна Білик зазначила, що більшість проведених досліджень адаптовані для шкільної аудиторії.
«Основною ідеологією нашої роботи ще з 2014 року є навчання через дослідження. Більшість наших дослідів не потребують дорогих реактивів, тож розраховані на вивчення у школі», – зазначила Жанна Білик.
Після теоретичної частини педагоги мали змогу практично ознайомитися із сучасними підходами до STEM-освіти,
побачити наукові експерименти та демонстраційні досліди, власноруч провести експерименти й попрацювати із сучасним обладнанням.
Також учасники опановували прийоми навчання через дослідження та отримували практичні інструменти, які можна використовувати безпосередньо на уроках і в позакласній роботі. Окремо педагоги могли побачити, як інтегрувати фізику, природничі науки, технології та дослідницьку діяльність у сучасний освітній процес.
***
Наступною стала панельна дискусія «Мистецтво навчати мистецтву: арт-освіта майбутнього», у якій взяли участь Орест Голубець – професор, доктор мистецтвознавства, академік Національної академії мистецтв України; Микола Бендюк – керівник Арт-Кластеру Національного університету «Острозька академія», фахівець Центру вивчення спадщини князів Острозьких;
Віра Конська – виконувачка обов’язків директорки Луцької художньої школи, спеціалістка вищої категорії, викладачка-методистка, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України; Дмитро Авраменко – доцент, декан факультету креативних індустрій, маркетингу та комунікацій Луцького національного технічного університету,
український дизайнер, педагог.
Спікери обговорили сучасні проблеми мистецької освіти, можливі рішення та те, якою може бути арт-освіта в майбутньому.
«Розмова досить непроста, оскільки ми ще досі, на жаль, маємо тенета тієї освіти, яка тягнеться ще з радянських часів. Наше мистецтво намагалися зламати, наших художників змушували змагатися, хто краще вміє імітувати світ, який був навколо них», – сказав Орест Голубець.
Також Орест Голубець окреслив основні епохи та періоди розвитку мистецтва, доповнивши розповідь фотографіями робіт українських митців. Значна частина цих творів була або є представлена у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків.
Як зазначив Орест Голубець, найважливіше – чи хоче людина по-справжньому творити. Микола Бендюк додав, що саме на вчителях лежить важлива місія – навчати мистецтву та допомагати дітям розвиватися в цьому напрямку.
Микола Бендюк«Потрібно в кожному виховувати індивідуальність, бо якщо не буде індивідуальності, то люди не зможуть принести у світ щось своє. Щодо того, чи всі хочуть цьому навчатися, то відповідь, скоріше,
ні», – сказав Микола Бендюк.
Віра Конська наголосила, що кожна людина особлива, і важливо лише розгледіти, у чому саме її перевага. Після цього представили презентацію з роботами учнів художньої школи.
«Все залежить не стільки від програм, як від викладачів: наскільки в них є здатність розвиватися, відчувати, бачити й мислити різними образами. Твори не потрібно розуміти, оскільки мистецтво – це розмова на рівні відчуттів», – наголосила Віра Конська.
***
Завершальною стала дискусія «Освіта для всіх: безбар’єрність, досвід та інклюзія. Як працювати з різними аудиторіями».
Спікерами стали Ірина Грицюк – кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри практичної психології та психодіагностики факультету психології ВНУ імені Лесі Українки, практикуюча психологиня;
Олег Кобилинський – директор Департаменту з питань ветеранської політики Луцької міської ради, ветеран війни, офіцер із бойовим досвідом; Олена Мельник – голова ГО «Батьків дітей із синдромом Дауна та іншими порушеннями розвитку», організаторка театрального інклюзивного фестивалю, волонтерка;
Маргарита Кулик – комунікаційниця та менеджерка з партнерської взаємодії підрозділу «Любарт плюс» 20-ї бригади «Любарт» НГУ «Азов»;
Лариса Новосад – засновниця кав’ярні та благодійного фонду «Старе місто», волонтерка. Лариса Новосад – засновниця кавʼярні та благодійного фонду «Старе місто», волонтерка.
Дискусія «Освіта для всіх: безбар’єрність, досвід та інклюзія. Як працювати з різними аудиторіями»Спікери говорили про різноманітність мистецтва, важливість адаптації творчих практик до терапії та залучення до неї інклюзивних підходів. Зокрема, Ірина Грицюк наголосила на важливості творчості в терапії та можливості виражати емоції на папері, щоб запобігати внутрішньому вигоранню.
Ірина Грицюк наголосила на важливості творчості в терапії«Як ми кажемо з колегами, людина складається з емоцій та інформації. Тож важливо, який колір вона обере і що зобразить», – наголосила Ірина Грицюк.
Про значення кольорів також говорив ветеран Олег Кобилинський. Він розповів про особливості адаптації ветеранів до цивільного життя, роботу із сім’ями безвісти зниклих, полонених та загиблих, а також про важливість компетентності терапевта й уміння знайти правильний підхід.
Олег Кобилинський також розповів про своїх знайомих,
які малюють за допомогою протезів, в’яжуть та створюють власний бізнес.
Ветеран Олег Кобилинський«Я завжди кажу, щоб ветеранам повернули кольори. Якщо на арттерапії їм дати багато різних кольорів, то я майже впевнений, що вони оберуть тільки червоний та чорний, інший буде обрати надзвичайно важко. Саме через бойовий досвід червоний – це асоціація із загиблими, а чорний – із тим, що все погано. Війна – це насамперед ціна життя та здоров’я», – додав Олег Кобилинський.
Олена Мельник та Лариса Новосад поділилися власним досвідом роботи з людьми із синдромом ДаунаОлена Мельник та Лариса Новосад поділилися власним досвідом роботи з людьми із синдромом Дауна, зокрема їхньої участі в театральних гуртках, фотографуванні, декламуванні віршів та есеїв, а також роботи в кав’ярні «Старе місто».
«У роботі з людиною із синдромом Дауна важливо давати можливість самовиражатися, оскільки багато хто зовсім не говорить або говорить погано. Виразити те, що вони відчувають, вдається лише через творчість», – сказала Олена Мельник.
Дискусія «Освіта для всіх: безбар’єрність, досвід та інклюзія.
Як працювати з різними аудиторіями»«Люди із синдромом Дауна – це люди з необмеженими можливостями. Саме завдяки їм ми створили інклюзивну кав’ярню «Старе місто», яка допомагає людям соціалізуватися та знайти свій шлях у житті. Саме там вони проявляють свій креатив», – розповіла Лариса Новосад.
Маргарита Кулик наголосила на важливості допомагати дітям і підтримувати їх, коли батьки не поруч. Саме проєкт «Любарт плюс» впроваджує ініціативи, пов’язані з розвитком творчості у дітей.
«Наша команда завжди відкрита до взаємодії, і я закликаю організовуватися та разом робити різні колаборації заради дітей», – сказала Маргарита Кулик.
Пізніше всі охочі могли поставити запитання спікерам та відвідати інтерактиви, зокрема арттерапевтичні майстер-класи «Мистецтво для всіх» і дитячу лабораторію для дітей та батьків «Досліджуй і створюй».
«Це був наш найкращий форум! Цікаво було поєднати різних людей із різним життєвим досвідом», – сказала Тетяна Репницька.
Партнером з організації освітнього фестивалю стала Волинська обласна Мала академія наук. Реалізували його за підтримки Швейцарії в межах Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України» (UCORD), який втілювала компанія NIRAS Sweden AB. Партнером з упровадження грантової частини програми стала Національна установа розвитку.
Вікторія БАБАК,
Іван РЕБЕКЕВША
