Історія українського визвольного руху не завершилася у 1940-х чи 1950-х роках. Одним із найстрашніших свідчень радянських репресій стала доля волинянина Івана Гончарука – повстанця, якого радянська система переслідувала десятиліттями.
У 19 років Гончарук приєднався до Української повстанської армії. За участь у визвольному русі він провів роки в радянських таборах. Але у 1987 році його заарештували повторно. Через два роки, 12 липня 1989-го, 64-річного Івана Гончарука розстріляли за вироком радянського суду. Реабілітували його лише у 2021 році.
Чому радянська влада вдалася до страти повстанця вже наприкінці 1980-х? Як фальсифікували його справу та змушували людей свідчити проти нього? І що архівні документи розповідають про реальну історію УПА на Волині?
Про це в ефірі «Вечірнього району» говорили з історикинею, кандидаткою історичних наук, представницею Українського інституту національної пам’яті на Волині Лесею Бондарук авторкою книги «Справа Гончарука. Останній розстріляний повстанець».
Дослідниця розповідала про підтримку УПА серед волинян, боротьбу молодих повстанців за незалежність, систему радянських репресій та малодосліджені сторінки визвольного руху – від історій підпільних криївок до доль звичайних людей, які допомагали повстанцям.
Ця історія особливо промовиста сьогодні, коли Україна знову бореться за незалежність із Росією – і продовжує боротьбу, яку попередні покоління українців розпочали десятиліття тому.
Ведуча Ольга Булковська
Підтримайте роботу журналістів Rayon.in.ua, долучившись до спільноти «Друзі Району» та оформивши щомісячну підписку: https://druzi.rayon.in.ua/.
