Таким чином Рівненська дирекція залізничних перевезень тримає стійкий баланс, адже від ефективності саме вантажних перевезень залежить стабільна робота збиткових приміських, і може собі дозволити надавати якісні послуги пільговим категоріям населення.
Однак, очевидно, що Рівненська дирекція – самодостатня організація, яка не менш суттєво впливає на розвиток регіону, поповнюючи бюджети різних рівнів щедрими відрахуваннями. За підсумками дев’яти місяців роботи до місцевих бюджетів Рівненської та Волинської областей надійшло 114,8 мільйона гривень, що автоматично робить Рівненську дирекцію одним із найбільших платників податків одразу двох областей.
Відтак професійне свято – День залізничника, яке в Україні традиційно святкують 4 листопада, – у Рівненській дирекції залізничних перевезень зустрічали з оптимізмом і гарним настроєм. А пишатися дійсно є чим: з п’яти дирекцій, які входять до складу Львівської залізниці, саме Рівненська є лідером за всіма напрямками діяльності. Чистий прибуток за дев’ять місяців роботи склав 14 мільйонів гривень.
Незважаючи на застарілий рухомий склад,
економічну та політичну ситуацію в країні, залізниця, як і багато десятиріч тому, обіймає почесне перше місце в нашому регіоні, як вид транспорту, конкурувати з яким просто неможливо. Тому не дивно, що працівники магістралі, більшість з яких є продовжувачами сімейних династій, переконані, що залізницю в найближчому майбутньому чекають гарні перспективи.
– Залізничники ніколи не хваляться, а працюють над тими завданнями, які ставить держава перед такою потужною галуззю, як залізничний транспорт, – наголошує начальник Рівненської дирекції залізничних перевезень Іван Груник (на фото). – Залізниця є барометром економічної ситуації в країні: зростають обсяги робіт – покращуються економічні показники. Як-не-як, а залізницею здійснюється 80 відсотків вантажних перевезень. І саме вона, як той лакмусовий папірець, першою реагує на все, що відбувається в державі.
Рівненщина завжди займала високі щаблі в Україні за рівнем свого розвитку, і я переконаний, що значною частиною цьому сприяє і робота нашої дирекції. Тим більше, що днями, вітаючи залізничників із професійним святом,
голова Рівненської ОДА Василь Берташ, зокрема, сказав, що серйозних зауважень до нашої роботи не має. А все тому, що у рівненських залізничників все чітко, сплановано і проконтрольовано.
– Іване Степановичу, назвіть основні показники, які характеризують роботу Рівненської дирекції, якими дійсно варто пишатися.
– За 9 місяців роботи експлуатаційний вантажообіг склав 10 мільярдів 646 мільйонів т-км брутто. З різних станцій ми відправили 8 мільйонів 335 тисяч тонн вантажів, зі станцій та вокзалів – 8 мільйонів 226 тисяч пасажирів. Для більшого розуміння зазначу: в жовтні навантаження у Рівненській дирекції склало 36 тисяч 589 тонн, у решти дирекцій – від чотирьох тисяч до 11 тисяч 636 тонн. Ця статистика красномовно засвідчує рівень розвитку Рівненської дирекції.
– Пасажири – це святе, вантажі – це запорука розвитку залізниці. Чи змінюється щось в умовах роботи працівників?
– Це рік чи не наймасштабніших змін. Вперше за останні десятиліття нам вдалося втілити у життя програму ремонту дахів постів електричної централізації на сімнадцятьох станціях. Ми витратили на це більше 1,
2 мільйона гривень, і дуже задоволені результатами. На станції Клесів Сарненського району розпочали ремонт приміщень поста ЕЦ. На стадії завершення такі ж роботи на станції Обарів Рівненського району. У Рафалівці Володимирецького району ми облаштували робоче місце для квиткового касира-інваліда.
Цього літа здійснилася давня мрія і жителів урочища Фасти, що неподалік Ковеля. За декілька десятків кілометрів від села ми відкрили зупиночний пункт, на якому облаштували пасажирську платформу. Це був спільний проект двох бюджетів – обласного і залізниці, вартістю 250 тисяч гривень, тож я переконаний, що за потреби подібний можна розробити і для Рівненщини.
– Напередодні зимового періоду було б дивно, аби я не запитала вас про підготовку до нього. Які найбільші ремонтні роботи були проведені?
– На п’яти переїздах дільниці «Здолбунів-Красне» зі швидкісним рухом пасажирських поїздів Здолбунівська дистанція сигналізації і зв’язку модернізувала пристрої переїзної автоматики. Ремонтне вагонне депо Здолбунів за 9 місяців відремонтувало 1022 вагони. Локомотивне депо Здолбунів відремонтувало 24 локомотиви ЧМЕЗ.
Сарненська дистанція колії провела капітальний ремонт 1,11 км колії та середній ремонт 5,53 км колії. Від неї не відставала і Рівненська дистанція – 1,84 км капітального ремонту колій станції Здолбунів і 1,35 км середнього ремонту. Вона ж виконала ремонт високовольтної повітряної лінії на дільницях «Ковель-Ягодин» та «Сарни-Рафалівка».
Повірте, це ще не повний перелік зробленого, але найбільший внесок із приведення господарства у належний естетичний стан та підготовки станції до роботи в зимових умовах виконали колективи станції Здолбунів, Любомль, Ковель, Рожище, Чарторійськ, Переспа та Гніздава. Серед основних залізничних вузлів, які у напруженому робочому ритмі справляються з підвищеними завданнями з навантаження вагонів, хотілося б відзначити Здолбунів, Сарни, Ковель, Ізов, лінійні станції Обарів, Клесів, Костопіль, Дубно, Радивилів, Луцьк, Рокитно-Волинське, Томашгород, Смигу та Кременець.
– Чи залишилися якісь невирішені питання?
– Проблемою залишається електрифікація колії від Ковеля до прикордонного Ізова. Це перспективний напрямок, адже щодоби там здається близько 10 пар поїздів. А зважаючи на те, що Україна скоро стане асоційованим членом Євросоюзу, ми можемо при правильній організації, розумній економії і фінансовим надходженням, посилити свою значимість у цьому напрямку.
– Якими, до речі, ви вважаєте перспективи розвитку залізниці після підписання Україною угоди про асоціацію?
– Для нашої країни відкриються нові обрії та можливості. Ми не лише вийдемо на новий якісний європейський рівень, але й стимулюватимемо власне виробництво. Треба робити ставку на технології, на промисловість. А в Україні робити вміють і можуть. Тому, я вважаю, у перспективі, саме Україна постачатиме залізницям Європи рухомий склад і забезпечуватиме її вантажними перевезеннями.
Любов Романюк, "Рівненська правда"
